Майже 50% переселенців досі є непрацевлаштованими, — аналітик

Проводимо огляд ситуації з ВПО в першому півріччі з громадянським активістом і екс-бійцем добровольчого батальйону «Донбас» Андрієм Солодко.

Вікторія Єрмолаєва: Чим займається аналітичний центр «CEDOS»? Чому ваша доповідь була саме про переселенців?

Андрій Солодко: Аналітичний центр «CEDOS» — класичний аналітичний центр, що існує вже близько 5 років. Ми займаємось трьома напрямками — освітою, гуманітарною і трудовою міграцією, а також урбанізмом. Ми не працюємо в полі, ми займаємось аналітикою. Ми працюємо з даними й інформацією. Перший огляд ситуації вийшов у травні 2014 року. Ми співпрацюємо з деякими міжнародними організаціями, зокрема, ми консультували Європейський інвестиційний банк, що надавав Україні в кредит минулого року 200 мільйонів євро. Цільове призначення кредиту — реконструкція соціальної інфраструктури у східних областях. Наша консультація стосувалась визначення соціального навантаження ВПО. Також ми співпрацюємо з Міністерством соціальної політики і Міністерством з питань тимчасово окупованих територій.

Тетяна Курманова: Які основні питання щодо ВПО ви розглядали?

Андрій Солодко: Найголовніша зміна — створення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Там є питання щодо його функцій, повноважень, штату та бюджету. Тим не менше, воно вже створене і це добре. Друга важлива теза — питання верифікації. Зараз говорять, що потрібно перевірити, чи справді ті, хто говорять, що вони ВПО, є ВПО, адже Україні потрібно скорочувати соціальні виплати. Третє важливе питання — ВПО на ринку праці. Закон про захист прав і свобод ВПО передбачає, що, якщо в певному регіоні буде понад 100 тис. ВПО, держава має запровадити довгострокові програми з працевлаштування або надання житла, а цього не робиться.

Вікторія Єрмолаєва: В яких спеціальностях себе знаходять внутрішньо переміщенні особи в Україні?

Андрій Солодко: ВПО — це Донецька і Луганська області, тобто спеціальності переселенців є досить специфічними. Вони працювали або в гірничодобувній галузі, або — в металургійній. Багато з них працюють в класичних для переселенців галузях будівництва або транспорту. Багато переселенців перемістилися разом з установами — це вчителі й лікарі. Серед ВПО також багато людей, що працюють у сфері послуг. Загальна картина така, що серед ВПО значно більше безробітних, ніж по Україні. 46% ВПО є непрацевлаштованими. По Україні середній показник безробіття — 38%. Разом з тим, цифри показують, що ВПО хочуть працювати більше за інших українців. Приблизно 34% ВПО готові працювати, якщо будуть створені відповідні умови і забезпечена достойна заробітна плата. Серед українців таких — тільки 9,6%.

Тетяна Курманова: З якими проблемами ВПО зіштовхувались під час пошуку роботи?

Андрій Солодко: Головна проблема — економічний спад. Це значить, що роботодавці не можуть створити додаткові робочі місця. Також варто говорити про дискримінацію. Дуже часто роботодавці віддають перевагу локальним працівникам. Опитування серед роботодавців показують, що ті, хто взяли ВПО на роботу, ними досить задоволені. Крім того, є державна програма, що надає пільги роботодавцям, які створили 50% робочих місць для ВПО. В такому разі вони не сплачують податки. Проте ця програма не працює через послаблення економіки.

Вікторія Єрмолаєва: У своїй доповіді ви говорите про поділ на категорії зайнятих, безробітних та економічно неактивних. Економічно неактивні переселенці — це хто?

Андрій Солодко: Це пенсіонери, жінки в декреті, або студенти — тобто ті, хто не сплачує податки. Серед ВПО таких багато. Фактично, вони становлять 50% від загальної кількості. Саме вони потребують соціальної допомоги. Разом з тим, дослідження показує, що, якби була робота з відповідною оплатою праці, неактивне працездатне населення взялося б за роботу.

Тетяна Курманова: Чи побачили ви якусь територіальну диференціацію в працевлаштуванні ВПО. Я маю на увазі Крим і Донбас.

Андрій Солодко: До переселенців з Криму ставляться більше доброзичливо. Їх менше дискримінують, адже немає кліше «вони зі сходу, а значить — зрадники і сепаратисти». Для переселенців з Криму створюються набагато лояльніші умови прийняття на роботу і допомоги від місцевої влади. Крім того, кримчани переїхали або на західну Україну, або в Київ. Переселенці зі сходу переважно переїхали в інші міста східної України.

Вікторія Єрмолаєва: Як переселенцям допомагає Служба зайнятості? Скільки переселенців знайшли роботу завдяки її допомозі?

Андрій Солодко: Є така громадська організація «Центр зайнятості вільних людей». Багато хто звинувачує Службу зайнятості в неефективності в порівнянні з цією організацією. До Служби зайнятості звернулось лише 30% ВПО. Вони звернулись не стільки за роботою, скільки за допомогою безробітнім. Проблема в тому, що Служба зайнятості — державний і забюрократизований орган, а «Центр зайнятості вільних людей» працює як хедхантерські контори. Тобто їм не потрібно проводити бюрократичні процедури, а відтак, вони є ефективнішими. Я сказав би, що Служба зайнятості працює. З тих ВПО, хто звернувся до Служби занятості, роботу знайшли близько 60%.

Служба зайнятості пропонує 2 роботи, якщо ти відмовляєшся від обох — втрачаєш соціальну допомогу. Перша вакансія, яку всім пропонують — служба у ЗСУ. Відповідно, дуже багато людей на це не погоджуються.

Вікторія Єрмолаєва: У своїй доповіді ви говорите, що жінки до 45 років — та категорія населення, що найчастіше зіштовхується з проблемою відсутності роботи. Чому так?

Андрій Солодко: Специфіка в тому, що жінки змушені переривати свою трудову кар’єру через те, що доглядають за дітьми. Крім того, освіта жінок, в основному, передбачає роботу в гуманітарній сфері або сфері послуг. Тут набагато більша конкуренція за робоче місце.

Вікторія Єрмолаєва: Скільки насправді в Україні ВПО?

Андрій Солодко: Офіційна статистика каже, що в нас 1 мільйон 700 тис. ВПО. Я ж згоден з міжнародними організаціями, які вважають, що в нас 900 тис. ВПО. Така невідповідність виникла через те, що з самого початку уряд зробив помилку, прив’язавши соціальні виплати до статусу ВПО. Ми повинні розділити соціальну допомогу ВПО і пенсії. Пенсіонери мають право на отримання пенсії, а ВПО — на отримання пенсій і додаткової допомоги. Зараз бюджет передбачає 2,9 млрд. гривень на допомогу ВПО. Ці гроші, на жаль, просто розпорошуються. В нас була проблема з довідками і єдиним реєстром ВПО. Він мав би запуститись на початку зими 2015 року, але досі його ніхто не бачив. Разом з тим, дані, що міститимуться в цьому реєстрі, не даватимуть інформації, з якою можна було б працювати для створення довгострокових пропозицій для ВПО.