http://kyivcity.travel/
Віддати голос можна за політичного діяча Іван Мазепу, конструктора Ігоря Сікорського, художника Казимира Малевича, авіаконструктора Олега Антонова та фольклориста Павла Чубинського. Кого з них обрати і як присвоєння імені може вплинути на імідж України за кордоном? Про це говоримо з директором Українського інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем, журналістом та документалістом Юрієм Макаровим і членом Наглядової ради Національного центру Сікорського Арсенієм Пушкаренком.
При мікрофонах журналісти Сергій Стуканов та Григорій Пирлік.
Сергій Стуканов: Чому аеропорт доцільно назвати іменем Івана Мазепи?
Володимир В’ятрович: У світі аеропорти названі за дуже різними принципами. Маємо аеропорти, названі на честь митців, військово-політичних діячів. Коли ми говоримо про Мазепу, мені здається, це чудове поєднання, тому що Мазепа — це один з найвідоміших військово-політичних діячів української історії та один з найвизначніших спонсорів українського мистецтва і культури свого часу. Саме ім’я Мазепи є надзвичайно впізнаваним, є українським брендом.
Мазепа є героєм літературних творів світових класиків.
Сергій Стуканов: Чому не Малевич?
Володимир В’ятрович: Нам, українцям, ще належить досить багато зробити для того, щоб відвоювати Малевича для української культури. Для більшості загалу він не асоціюється з Україною. Називаючи його іменем головні ворота в Україну, ми можемо підіграти тому, що Україна таки є частиною якогось віртуального «русского мира».
Натомість Мазепа — це ім’я, яке чітко асоціюється з Україною. Протягом тривалого часу український рух називався мазепинським, поки його не змінили на петлюрівський, а потім — бандерівський. Mazepa International Airport — досить гарно звучить.
Григорій Пирлік: Чи не буде найменування аеропорту іменем Мазепи сприйматися як спроба «насолити» Росії?
Володимир В’ятрович: Можливо, частина учасників цих голосувань виходить саме з таких мотивів, але я думаю, що це невелика частина людей. Нам треба бути готовими увійти в роль господаря на своїй землі і не надто перейматися реакцією сусідів.
Сергій Стуканов: Аэропорт, названный именем Малевича действительно будет ассоциировать нас с «русским миром»?
Юрій Макаров: Имена могут быть любые. Вопрос в том, что мы хотим сказать миру. В Нью-Йорке есть аэропорт, названный в честь никому не известного, но успешного мера Нью-Йорка. Они разговаривают с собой. Мы пытаемся разговаривать с миром. Мазепа если известен в мире, то как герой «комиксов» 18 века. Это какие-то романтические истории, но не как государственник. В каждом случае есть свои уязвимости. Сикорский был убежденным монархистом.
Сергій Стуканов: А нам сейчас нужно говорить с миром?
Юрій Макаров: Несомненно.
Малевича можно любить или не любить. Украинские культура и искусство при всей своей вторичности, провинциальности, несмелости, архаичности является резервуаром для очень авангардных практик. Мы сейчас не осознаем Шевченко как представителя новаторства, а он новатор. Авангардное отношение к миру и искусству в нас «булькает». Малевич — одно из этих проявлений.
Мы должны сообщить миру, что мы претендуем быть интересными.
Григорій Пирлік: Почему Сикорский не подходит для разговора с миром?
Юрій Макаров: Мне кажется, что для человека не ориентированного технически это имя звучит слабее.
На моем месте должен сидеть маркетолог, который будет говорить, какой бренд сильнее.
Григорій Пирлік: Арсений, можете возразить или согласиться?
Арсеній Пушкаренко: Я хотів би почати з того, що Сікорський асоціював себе з Україною. Він закінчив Київський політехнічний інститут. Перші прототипи вертольоту, які злетіли в 1938 і в подальших роках в США, були сконструйовані в Києві в ангарі КПІ. Перші свої серйозні винаходи він зробив у Києві.
Мати Ігоря Сікорського і не назвати головне летовище ім’ям людини, яка на 50 років попереду, ніж всі інші, — бути меншовартісним.
Сергій Стуканов: Називаючи аеропорт ім’ям Малевича, що ми говоримо світові?
Юрій Макаров: Ми говоримо, що ми креативна нація, відкриті, спрямовані в завтрашній день.