Місцева влада на Донбасі: лідери і аутсайдери. Дослідження

Про результати дослідження у студії Громадського радіо розповідають член ГО «Сильні громади» Володимир Рихліцький і юристка організації Наталія Рожкова. Телефоном до розмови приєднується координаторка «Сильних громад» у Добропіллі Аліна Денисова.

Наталя Соколенко: Які висновки ви зробили в результаті дослідження?

Володимир Рихліцький: Ми розробили методологію, проаналізували 18 міських рад, направили свої пропозиції і рекомендації, і зараз дивимось на зміни. Методологія складається з оцінки чотирьох напрямків — енергоефективність, відкритість бюджетних фінансів, взаємодія влади з громадою та відкритість ключових документів рад.

Наталя Соколенко: Що можна сказати про лідерів чи відвертих аутсайдерів цього дослідження?

Володимир Рихліцький: Навіть сере тих міст, які лідирують — це, можна сказати, кращі серед гірших. Тому що максимальної кількості всіх прийнятих рішень не було в жодній з міських рад. Але серед них є ті, у яких рівень досягає 70%.

Якщо заглиблюватися, то, наприклад, оцінюючи бюджетний процес, ми аналізували не тільки проекти чи прийняті рішення, а і наявність відеотрансляції засідань місцевої ради. Хоча у законі і немає обов’язкової вимоги, але місцеві ради, які готові спілкуватися з громадянами, запроваджують такі системи.

Наталя Соколенко: Ми пам’ятаємо, що коли у Кривому Розі запроваджували відеотрансляцію засідання місцевої ради, то спочатку не було інтернету, потім ще якась несправність з’являлася. Складалося враження, що місцева влада робила все, щоб цього не відбулось. А що там зараз?

Володимир Рихліцький: Кривий Ріг — це взагалі окрема ситуація. Мешканці міста абсолютно не мають доступу до міської ради. Там локально блокують прихід громадських активістів на сесію ради.

Дмитро Тузов: Це суперечить законодавству?

Наталія Рожкова: Это очень грубое нарушение законодательства. Тут мы видим, что местная власть отгородилась и никаким образом не пускает свои громады к принятию решений на местном уровне. Я уже несколько раз консультировала активистов этого города, уже подали обращение в суд. Сейчас еще идет рассмотрение, но естественно они должны выиграть.

Наталя Соколенко: Одна з парадигм дослідження — енергоефективність. От у Києві достатньо тепло на вулиці, але батареї у квартирах досі гарячі. А що у містах, які ви досліджували?

Володимир Рихліцький: Ми не перевіряли, чи теплі батареї, дивились більш системно. Аналізували, чи прийняті такі важливі рішення як утеплення будинків, приєднання міста до угоди мерів, скільки грошей було витрачено на енергоефективні технології, чи є у місцевої ради спеціальна програма, план енергоефективності, чи є посада енергоменеджера. Виявилося, що досить хороші показники у Бахмуті, натомість у інших містах — Олександрівську, Лисичанську — жоден з цих параметрів не прийнятий. Щось робиться, але це не є системною роботою.

Наталія Рожкова: В Лисичанске, когда мы только начинали там проект, ситуация была вообще патовой. На круглые столы, которые мы проводили, приходили 2-3 депутата, у которых есть желание что-то менять, но нет ресурсов, они не могут ни на что повлиять. Коалиция там состоит из «Оппоблока».

Наталя Соколенко: А як щодо відкритості бюджетів?

Наталія Рожкова: Бюджетный процесс — это абсолютно закрытая тема для местных громад. Во всех городах, которые мы анализировали, этот показатель не достигал даже 70%.

Дмитро Тузов: Яка ситуація у Добропіллі?

Аліна Денисова: Бюджетный процесс — слабое место и в Доброполье. Но если сравнивать с июлем, когда мы проводили такую же оценку, и с началом 2017 года — с 6-го места Доброполье прыгнуло на 2-е. Сначала для местного совета было нормой не отвечать на наши вопросы. Но после двух скандалов с декларациями на нас обратили внимания.

Дмитро Тузов: А по енергоефективності?

Аліна Денисова: Здесь сделано очень много. Единственное, чего пока нет — энергоменеджера. Но человек уже поехал учиться.