Цензор.Нет
На зв’зку скайпом з нами Лукаш Адамський, польський історик і колишній співробітник моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
Анастасія Багаліка: Ви вже не співпрацюєте з місією ОБСЄ в Україні. Чому?
Лукаш Адамський: По-перше, у Варшаві я залишив цікаву роботу, до якої я хочу повернутися як керівник національних проектів Польської національної установи, яка займається Росією.
А по-друге, я не бачу більше сенсу працювати в ОБСЄ, то му що зрозумів, що ця структура не має важелів впливу на розвиток ситуації в Україні. І я не згоден з її політикою та політикою, яку сповідує західний світ щодо компромісів та відмови від радикальних рішень.
Михайло Кукін: Ви маєте на увазі, що Росія має величезний вплив на ОБСЄ, і це заважає ОБСЄ ухвалювати радикальні рішення?
Лукаш Адамський: Так, звичайно, адже Росія — член ОБСЄ. Україна не змогла, напевно, виключити Росію з діяльності в цій місії в Україні. Багато адміністративних питань залежить від Росії, зокрема, продовження місії в Україні.
Також Росія, яка окупувала Крим і вважає його своєю територією, впливала на ОБСЄ таким чином, щоб перше: не були написані доповіді про Крим; друге: подавати на рівних засобах точку зору місцевого населення, російських найманців та українського Уряду; третє: Росія тут мала своїх спостерігачів, які намагались переконувати інших спостерігачі щодо федералізації, надання статусу державної мови російській тощо.
Місія мала показати об’єктивний погляд на ситуацію в Україні, але цього не сталося.
Анастасія Багаліка: Відсутність мовного бар’єру допомагали російським спостерігачам впливати на точку зору мирного населення у зоні конфлікту?
Лукаш Адамський: Деякі російські спостерігачі спотворювали інформацію для других представників місії в той час, коли біля них були відсутні перекладачі, та слугували неофіційними перекладачами. Вони говорять про свої ліберальні погляди, здобують довіру колег, а потім нав’язують їм свою точку бачення розв’язання конфлікту.
Михайло Кукін: Чи не є перепоною те, що місія не мала достатнього досвіду у спостереженні за такими конфліктами?
Лукаш Адамський: Досвід був на Балканах, та лише технічний. Але глибокого політичного розуміння того, що відбувається на Донбасі, в більшості спостерігачів не було.
Анастасія Багаліка: Багато говорять про те, що цю місію могли би замінить миротворці з ООН, чи могло б це стати альтернативою?
Лукаш Адамський: Так, там має бути міжнародне військо, має бути цивільна адміністрація, яка б складалась з членів інших держав або місія Європейського союзу.
Варіантів багато, але в будь-якому разі повинні бути солдати, які мають боронити цивільне населення, та будуть мати можливості захисту самих себе.
Михайло Кукін: Росія має також вплив і на ООН, і має там блокуючий голос. Може тому блокується рішення про надання миротворчих сил в Україну?
Лукаш Адамський: Це рішення можна обійти і виключити Росію із права вето, адже ніхто не може бути суддею у власній справі.
Михайло Кукін: Вам не здається, що захід під тиском власних проблем та втомившись від конфлікту в Україні, не ініціюватиме ніяких радикальних кроків щодо його вирішення?
Лукаш Адамський: Дійсно, захід і суспільство втомились. Але це не означає, що захід ніяк не відреагує, якщо відбудеться ескалація конфлікту. Згадаємо обстріли в Маріуполі, після яких були введені додаткові санкції.