voloshyngallery
Лариса Денисенко: Що побачать люди, завітавши на твою виставку?
Влада Ралко: Будуть малюнки з різних часів, основний корпус малюнків складають ті, які я робила у 2012-2013-му роках. Ініціювали цю велику серію з журналу Vogue, у них був проект з кількома сучасними художниками, і вони запропонували зробити обкладинки для журналу. Але обкладинок не було, і ці роботи були розміщені в середині журналу. І вони розвинулися у велику серію. Тих перших малюнків вже давно немає, але ці роботи ініційовані пропозицією від Vogue.
Лариса Денисенко: Як ти вважаєш, на людину впливає більше мода чи навпаки – людина впливає на моду?
Влада Ралко: Мода іноді реагує надзвичайно точно на те, що відбувається в суспільстві, а іноді вона перетворюється на суцільну симуляцію. Серед модних висловлювань можна знайти дуже точні відкриті висловлювання, а можна і побачити просто якусь імітацію культурних процесів, імітацію відгуків на суспільні процеси. Вже пройшла доба великих відкриттів у моді, і зараз все шалено закрутилося у такому вирі самоповторень і самовідтворень, але іноді мода влучає в ціль.
Лариса Денисенко: Якщо це самоповтори, можливо, ми втрачаємо свою індивідуальність?
Влада Ралко: Можливо, задача просто ускладнилася. Раніше модна тенденція була більш чітко означена, а зараз начебто все можна і є безліч варіантів. Але серед цієї безлічі варіантів можна розчинитися у цьому всьому. Якщо можна все, ти ніби втрачаєш свободу парадоксальним чином.
Лариса Денисенко: Які акценти для тебе були важливі саме в цій виставці, яка сьогодні стартує до відкриття у Voloshyn Gallery?
Влада Ралко: Там майже всі малюнки начебто зроблені в стилі модної ілюстрації, вони яскраві, мені хотілося зробити, щоб вони виглядали красиво, але сама суть висловлювання трохи глибша. Також спеціально для проекту я домалювала декілька великих аркушів, адже після цієї серії почалися революційні події, і я їх відклала в бік і до них не поверталася. І навіть зараз я не готова була їх показувати, тому, щоб актуалізувати для себе цю тему, я їх домалювала.
Лариса Денисенко: Про що вони говорять?
Влада Ралко: Про людське тіло, яке для моди іноді цікаве, а іноді – ні. А іноді може здаватися, що мода займається тілом, а вона займається сама собою, а тіло просто десь стоїть в стороні і споглядає все це. А іноді людина своє тіло починає змінювати, як одяг, і зараз мені здається, в людини дуже мобільне ставлення до свого тіла, бо людина його міняє аж занадто просто.
Повну версію розмови можна прслухати у доданому звуковому файлі.