В нашій студії голова Дніпровського райвідділу Союзу ветеранів Афганістану, він же голова громадської організації «Українська асоціація інвалідів АТО» Сергій Тріскач, який має безпосереднє відношення і до нинішньої антитерористичної операції.
Михайло Кукін: Напевно, не зовсім правильно називати радянських воїнів, які воювали в Афганістані, інтернаціоналістами, тому що вони воювали на чужій території, виконували накази радянського командування. І тепер ми розуміємо, що ці накази не завжди були справедливими, а сама війна — не зовсім праведна. Можливо, через це ми маємо історію розколу афганців, адже багато з них займають проукраїнську позицію, але багато є тих, кого можна назвати російськими патріотами. Що ви про це думаєте?
Сергій Тріскач: Я хочу сказати, що Майдан показав всіх афганців, це те дзеркало, яке показало відношення патріотів України до нашої країни. І ті афганці, які зараз не підтримують Україну, знаходяться під впливом російської пропаганди, і думають, що з країною-агресором їм буде краще.
Але я вам хочу сказати, що ті афганці, з якими я спілкуюсь, в більшості своїй є патріотами України.
Михайло Кукін: Багато хто вважає, що роль російських військових на Донбасі дуже тотожна до ролі радянських військових в Афганістані.
Сергій Тріскач: Радянські війська на території Афганістану були офіційно. Тоді вони пропагували, що не приймають участь у бойових діях, а знаходяться там з гуманітарною місією.
Михайло Кукін: Але регулярно приходили вантажі-200, і тому ніхто реально не вірив ні в яку гуманітарну місію радянської армії там.
Олена Терещенко: Коли особисто ви зайшли в Афганістан?
Сергій Тріскач: У 1984 році, але в тому ж самому році я отримав поранення.
Ми були в Афганістані на чужій зелі, були там окупантами, іншого слова я не можу підібрати
Олена Терещенко: Ви очолили Всеукраїнську Асоціацію інвалідів АТО. І зараз бачите таких самих хлопців, яким були і ви.
Сергій Тріскач: Так, тоді я особисто думав, що війна в Афганістані — це остання війна в моєму житті і в житті України. Але, на жаль, я помилився, і зараз ми відчуваємо агресію від тієї країни, разом з якою ми були в одній державі. І це неприпустимо. Багато моїх побратимів з Росії зовсім не підтримують цю війну, вони проти Путіна і російської політики, яка є агресивною проти України.
Михайло Кукін: З нами на зв’язку афганець В’ячеслав Купрієнко. Він прославився тим, що є на одній з останніх фото виводу військ з Афганістану. Зараз він їздить в АТО з концертами, тому що є відомим бардом. І сьогодні давав концерт у Вінниці.
В’ячеславе, вас сьогодні вітають з цим святом? І чи для вас це взагалі свято?
В’ячеслав Купрієнко: Вітають, звичайно. Так, це свято, день пам’яті, приємна дата, привід зустрітися з друзями.
Михайло Кукін: Але ж пригадуєте і тих, хто загинув? Це свято подібне до 9-го травня.
В’ячеслав Купрієнко: Я б не порівнював цю дату з 9-м травня, адже в Афганістані ми не перемогли. Війна закінчилась, ми вийшли, і це головне.
Олена Терещенко: В чому принципова різниця між війною в Афганістані і війною на Донбасі?
В’ячеслав Купрієнко: Якщо брати з точки зору тактичної, то мало різниці — стріляють і там, і тут. А з точки зору свідомості — це зовсім протилежна війна. Ми там були на чужій зелі, були там окупантами, іншого слова я не можу підібрати. І я вважаю, що ми були не інтернаціоналістами, а інтервенціоналістами. Від слова інтернаціоналісти треба відмовлятися, це просто радянська міфологема.
Я хочу провести паралель між війною в Афганістані і війною на Донбасі, вона одна — пропаганда
Михайло Кукін: Чи бачите ви паралелі, що в нинішній війні російські військовики виконують ту роль, яку виконувала радянська армія в Афганістані?
В’ячеслав Купрієнко: Тут все те ж саме. Нам тоді кинули замануху, що потрібно захищати братській афганській народ. Який це братський народ, коли ми про Афганістан ніколи не чули? І раптом він став братським. Так само, як хтось приїздить на Донбас захищати братський донецький народ. Показують місцевих, які говорять, що захищають свою землю. Але хто їх з тієї землі виганяв? Чомусь зі звільнених Краматорська, зі Слов’янська ніхто нікого не виганяє.
Сергій Тріскач: Я хочу провести паралель між війною в Афганістані і війною на Донбасі, вона одна — пропаганда. В Радянському Союзі була одна комуністична партія, яка забивала всім мозок. Так само і сьогодні російська пропаганда забиває всім голови.
Михайло Кукін: І це дуже дивно, тому що світ змінився, є різні джерела інформації, здавалося би.
Сергій Тріскач: Я хочу сказати, що Україна офіційно визнала війну в Афганістані агресією Радянського союзу. Якщо воїн чужої держави знаходиться зі зброєю в руках на території іншої держави, то це вже окупація. Він там не може виконувати ніякі демократичні функції. Адже зі зброєю в руках може бути тільки тиск на населення та тиск на демократію. Це агресія і все.
Олена Терещенко: Є афганці, ваші побратими, які знаходяться по той бік барикад на Донбасі, і кажуть, що захищають свою землю.
Сергій Тріскач: Є державні кордони, і ніякі громадські організації, ніякі утворення не можуть забрати цю землю у держави. Тому що вона належить не їм, а народу України.