«Громадське радіо»
Один з адвокатів Небесної сотні Маркіян Галабала зазначив, що дані матеріали мають посприяти тому, щоб Міжнародний кримінальний суд відкрив провадження в даній справі:
Маркіян Галабала: Відразу після подій Євромайдану ВРУ звернулася до міжнародного кримінального суду в Гаазі, щоб він почав провадження проти високопосадовців, причетних до вчинення злочинів проти людяності під час цих подій. Через те, що по сьогодні Україна не ратифікувала Римський статут міжнародного кримінального суду, нам для початку розслідування цих подій прокурором МКС потрібно прийти низку допроцесуальних стадій.
Ці стадії зараз відбуваються: стадія попереднього дослідження ситуації, станом на листопад 2015 офіс прокурора МКС сказав, що йому на цей момент недостатньо доказів, які б вказували, що ця справа може розглядатися МКС. Щоб справа була прийнята МКС, потрібно довести, що злочини проти протестувальників мали організований характер. Що це не була проста реакція працівників Беркуту і міліції в Києві чи інших обласних центрах, а спрямована і координована з самих верхів протидія протестним акціям з метою приховування, в тому числі, і попередньої злочинної діяльності режиму Януковича.
Майдан придушувався не просто тому, що Януковича дратували люди на вулицях. Він розумів, якщо Майдан переможе, йому точно не втриматись при владі. Щоб надати ці докази прокурору ми організували подачу подання, яке переклали англійською мовою, з метою донесення до відома громадськості провели прес-конференцію.
Олена Терещенко: Який наступний етап?
Маркіян Галабала: Залежно, що прокурор МКС захоче для себе побачити. Там є інші ознаки, необхідні для повноцінного провадження. Але, можливо, наданих нами документів, документів, які ми з ГПУ хочемо також подати у найближчі два місяці, може при найкращих розкладах бути достатньо для початку повноцінного провадження.
Якщо прокурор МКС бачить, що доказів достатньо, він звертається до суддів МКС, до так званої палати попереднього розгляду, з клопотанням про дозвіл на початок повноцінного розслідування. Тоді палата дає дозвіл і прокурор МКС починає повноцінне розслідування, може виносити ордери на обшук, арешт, в тому числі говоримо і про Януковича, Захарченка, Якименка, і це вже буде повноцінне розслідування, коли прокурор приїжджатиме в Україну, допитуватиме свідків, потерпілих, сам збиратиме докази.
Михайло Кукін: Я правильно розумію, що є проблема в тому, що МКС в Гаазі вже виносив декі рішення з цього приводу і думку суддів, що права людини були серйозно порушені, але не скоювалися злочини проти людяності. Ви хочете довести інше? І на підставі яких документів було винесене судженняя?
Маркіян Галабала: Безумовно. Судження було висунуте через недостатнє напрацювання документів. Не треба забувати, після заяви ВРУ, до Гааги зверталася не тільки ГПУ, а і громадські організації. Але характер звернень був більш описовий.
Попередній висновок — не процесуальний документ. Кожного року прокурор МКС дає звіт перед асамблеєю держав, що він зробив по кожній державі. По Україні доказами, якими прокурор володіла станом на листопад 2015 року, вказала, що бачить грубі порушення прав людини, але для МКС цього недостатньо і бракує доказів, щоб починати повноцінне розслідування і звертатися до суддів.
Олена Терещенко: В чому з юридичної точки зору різниця між грубим порушенням прав людини і злочинами проти людяності?
Маркіян Галабала: Це не взаємовиключні поняття. Йдеться про суспільну небезпечність першого і другого. Якщо порушення прав людини — це умовно, якщо хтось звів на тебе наклеп, за суворістю це компетенція ЄСПЛ. Коли йдеться про більш суворі злочини, масові найбільш грубі порушення прав людини, які призвели до вбивств, тілесних ушкоджень, незаконного поміщення в тюрму, до переслідування за політичними ознаками, до геноциду, — це суворіше.
Михайло Кукін: Можете детальніше розповісти, про які саме документи йдеться?
Маркіян Галабала: Подання, яке ми зараз подаємо готувалося адвокатами, які представляють інтереси потерпілих, загиблих під час Революції Гідності. В поданні ми в тому числі використовували матеріали кримінальних проваджень, які здійснюються ГПУ. Але це не виключно ці матеріали. Ми так само намагалися збирати, систематизувати їх. Станом на зараз готові подавати.
У ГПУ відбувається паралельний процес. Там створено робочу групу для підготовки документів для МКС. В тому числі, до цієї робочої групи входить чотири адвокати і я також. Подання від ГПУ, сподіваємось, буде готове за місяць-два. Але це два різні документи, які перехрещується між собою.
Михайло Кукін: Про що йдеться у документах, які збирали адвокати?
Маркіян Галабала: Є злочини проти людяності, передбачені Римським статутом кримінального суду, як незаконне поміщення в тюрму. Протестувальники, взяті під варту, у нас були предметом торгу між стороною протестувальників і владою. Це не були реальні підозрювані. Відомо, що цих осіб безпідставно поміщали під варту. Ми говоримо про залучення судової гілки влади. На жаль, у ГПУ в роботі з судами є суттєві пробіли. Ми закцентували увагу на дисциплінарні провадження проти суддів, яке здійснювала Тимчасова спеціальна комісія, Вища рада юстицій, коли судді залучалися до боротьби з протестувальниками. Цього нема в поданні ГПУ.
Олена Терещенко: У вас відповідачі — перші тодішні особи держави. Як можна по цих особах зібрати прямі докази?
Маркіян Галабала: Наказ голови служби безпеки Якименка, який підозрюється у вчиненні злочинів проти людяності про знищення всіх оперативних розробок датується груднем 2013 року. Тобто вже в грудні 2013 почали потрошку замітати сліди. Прямих доказів здобути дуже важко, особливо, коли доходимо до високопосадовців.
Якщо говоримо про міжнародну юрисдикцію, нам головне почати повноцінне розслідування. У ході цього розслідування прокурор МКС буде керуватися не тільки прямими доказами, яких часто бракує, але беруться й непрямі докази. Щоб винести ордер на арешт і затримання Януковича і його посіпак, їх буде достатньо. І це буде міжнародно-правовою перемогою України.
Михайло Кукін: В липні у нас був адвокат Небесної сотні Віталій Титич. Тоді резонансною темою був так званий «Закон Бубенчика». Ми говорили про те, як цей закон не дає розслідувати справи Майдану. Адже ВРУ ухвалила закон, за яким учасників подій на Майдані не можна не просто притягти до відповідальності, але й залучити як свідків. Титич говорив, що навіть скасування цього закону не дасть дорозслідувати майданівські справи, бо закон не має зворотної сили.
Маркіян Галабала: Частково погоджуюсь. Цей закон спрямований проти учасників протестного руху в першу чергу. По Бубенчику ситуація не наскільки плачевна. Він був допитаний в якості свідка. В його квартирі були проведені обшуки. Цей закон не забороняє отримувати покази і здобувати покази від таких осіб можна.
Зараз слідство по майданних справах стикається з іншою проблемою. Закон, згідно з яким було звільнено з в’язниці Юлію Тимошенко, декриміналізував статтю №364 — перевищення влади або службових повноважень. Щоб засудити за цією статтею людину, потрібні тільки матеріальні збитки, виражені в майновій шкоді. У нас багато працівників міліції, які проходять по кримінальних справах, тримаються під вартою, їм інкримінується 364-365 стаття. По ним суди змушені закривати провадження, бо діє закон про можливість їх притягнення, покарання тільки тоді, коли є збитки. Але вони під час розгону Майдану, коли виконували злочинні накази і перевищували свої повноваження, матеріальної школи нікому не завдавали. Завдавали шкоду життю і здоров’ю протестувальників.
Михайло Кукін: Багато йдеться і про причетність до цих справ тих осіб, які прийшли до влади в результаті подій Майдану. Як це довести?
Маркіян Галабала: Це інший пласт роботи. Позитивне — суду в Гаазі «рівнобедренні» наші закони про амністію. У них є Римський статут МКС і вони будуть допитувати всіх: Бубенчика, Яценюка, Кличка, Тягнибока, Порошенка, Турчинова. Інше питання — є певний саботаж зі сторони тих осіб, які перебувають в Україні і були причетні до цих подій. І справді, вони або відмовляються співпрацювати з прокуратурою, а найгірший варіант, коли вони цілеспрямовано ставлять палки в колеса. Коли в ГПУ або МВС, особливо, на початкових стадіях розслідування блокувалося. Але ми працюємо.
Олена Терещенко: У нас дуже болісно сприймається це розслідування. Як можна розділити «хороших» і «поганих», там же будуть розслідувати всіх: тих хто віддавав накази і тих, хто не винен, що виконував їх.
Маркіян Галабала: Кримінальна відповідальність наступає за виконання явно злочинного наказу. Якщо ти отримав наказ стріляти у беззбройну людину, ти усвідомлюєш, що це явно злочинний наказ. Тут межа проходить по ознаці явності. Ми в суді намагаємось підштовхнути осіб, які перебувають під вартою, дати покази на вище стоячих, щоб ті, хто під слідством, отримали не такі суворі покази. Бо ми знаємо, що основну вину повинні нести ті особи, які давали ці накази. Кожен має понести відповідальність, але вона має різний обсяг.