Громадське радіо
Про це говоримо з Іриною Сисоєнко, заступницею голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я.
«Я вважаю, ми не маємо говорити суспільству, що це провал реформи в медицині, бо розуміємо, що запит суспільства на зміни і покращення в лікарнях України на другому місці після боротьби з корупцією».
Ірина Сисоєнко зазначила, що, не зважаючи на нарікання на роботу парламенту, депутатам профільного комітету з охорони здоров’я, все ж вдалося прийняти дуже важливий закон, який президент підписав 1 травня, — про автономізацію медичних закладів:
«Всі лікарні тепер стануть неприбутковими некомерційними підприємствами. Ми вписали в цей законопроект пряму заборону приватизації державних і комунальних лікарень. Цим кроком даємо можливість лікарням офіційно одержувати з різних фінансових джерел кошти за медичну послугу, щоб нарешті держава фінансувала оплату медичної послуги і допомоги, щоб це робилось за кошти державного бюджету в першу чергу. А робота лікарень у форматі підприємств дасть можливість офіційно сплачувати страховим компаніям за певні переліки медичних послуг.
25 років незалежності і коли Україна була в складі Радянського Союзу, принцип фінансування медицини формувався на оплату утримання інфраструктури лікарень, фінансування за кількістю ліжко-місць . І це жодним чином не стосувалося оплати за якість і кількість звернень до закладу.
Ми підходимо до того, щоб гроші йши за пацієнтом. Людина прийшла в лікарню, і держава має заплатити з бюджету, наприклад, за екстрену медичну допомогу, первинну ланку, педіатрію, вакцинацію, пологи. Це те, що держава має гарантувати кожній людині. Вартість цих послуг для держави має бути однакова за кожного громадянина України і реально повинна оплачуватися коштами держави.
Ми не маємо права сьогодні віддати наші комунальні і державні лікарні в приватну власність, бо тоді держава не зможе контролювати доступність і якість тієї медичної допомоги. Ми в особі відомств, уряду будемо позбавлені можливості мати механізми контролю за приватною діяльністю медичних закладів».
Заступниця голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я зазначила, щоб закон запрацював, МОЗ та уряд за шість місяців мають розробити підзаконні акти і прорахувати, скільки коштують медичні послуги, а вже тоді внести зміни в закони, які не винесли на порядок денний:
«Цей закон як фундамент. Ми маємо говорити про страхову медицину, яка має бути обов’язковою, ми багато років про це говоримо, всі цього чекають. І цей закон має стати основою, і уряду потрібно його виконати.
Стосовно законопроектів, які не потрапили в порядок денний, Ірина Сисоєнко зауважила:
«Ми не маємо право давати фінансові гарантії лише учасникам АТО, не маємо право забувати і брати на себе фінансову відповідальність за медичне обслуговування і людей, як мають на це право як чорнобильці, учасники війни та про багатьох інших людей. Тому це має стати підставою, щоб доопрацювати законопроект.
Коли я почала цікавитись думкою інших депутатів, які не голосували, то розуміння таке: не маючи сьогодні механізмів реалізації закону про страхову медицину, ці закони були б доречними, коли б уряд напрацював механізми реалізації закону про автономізацію медичних закладів, коли буде зрозумілий базовий пакет медичних послуг, які гарантує держава, вартість цих послуг, коли є укладені і сформовані вимоги між бюджетами і медичними закладами, коли ми забезпечимо медичних працівників елементарним обладнанням і комп’ютерами, щоб вони мали можливість працювати з електронними базами нових клінічних протоколів.
Я вважаю, важливо те, що, запроваджуючи механізми, в тому числі, і фінансової оплати сторони пацієнтів, ми не маємо право це вводити, поки держава нарешті не прийме на себе фінансову відповідальність за кошти державного бюджету, яку вона має нести, нехай уряд також покаже всій Україні, на що є кошти, як все буде оплачено, тільки тоді народні депутати зможуть більш відповідально поставитись до прийняття цих законів.
Зараз буде сформована робоча група між МОЗ-ом, депутатами всіх фракцій, щоб уряд показав свої напрацювання і механізми. Тоді, я думаю, це стане підставою, що в ці законопроекти внесуть зміни, бо стосовно них є багато зауважень. Думаю, найближчим часом є можливість вносити їх в залу знову, щоб за них голосувати.
Нагадаємо, 18 травня пропрезидентська фракція «БПП» голосувала проти розгляду урядових законопроектів — депутати вважають, що законопроекти щодо медичної реформи слід доопрацювати.
«За ініціативу не включати законопроекти в порядок денний, а ще доопрацювати їх висловились представники партії коаліції. Я можу пояснити це виключно тим, що законопроектами передбачається співоплата від громадян нашої держави. Думаю, страх за те, що народні депутати візьмуть на себе відповідальність і в нормі закону будуть офіційно розглядати цю оплату з кишень громадян, спричинив те, що представники партії коаліції так вчинили стосовно урядових законопроектів.
Ми зобов’язані приймати нові закони, але уряд також зобов’язаний не лише висловлюватися в ЗМІ і робити брифінги та показувати картинки, як має бути, а працювати. І дуже багато роботи зараз якраз з приводу напрацювання підзаконних актів і механізмів реалізації законів.
Поки МОЗ не прийме методику розрахунку вартості медичних послуг, поки не будуть створені елементарні інструменти, ми не можемо приймати в законах питання співоплати. Якщо до законопроекту є питання, будь ласка, давайте напрацюємо певні зміни, внесемо новий текст, і в найближчий час знову поставимо в зал ці важливі законопроекти.
Я категорично проти, що нагнітається ситуація для людей: або ці законопроекти, або нічого не буде. Прийнятий важливий закон, який має бути ефективно реалізований МОЗ-ом. Я дуже розраховую, що МОЗ не тільки не буде робити такі голосні заяви, а буде ефективно працювати по реалізації прийнятих законів. Я впевнена, що парламент найближчим часом прийме інші законопроекти, але, якщо вони не будуть виконуватись урядом, змін в медичних закладах люди не відчують».
Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.