«Громадське радіо»
Говоримо з учасниками тогочасних подій, що сьогодні прийшли на цю меморіальну акцію. У студії «Громадського радіо» — вдова Героя Небесної сотні Юлія Цепун і координатор «Самооборони Майдану» Роман Орищенко.
Дмитро Тузов: То, что происходило сегодня, напомнило вам события 2014 года? По количеству людей, по эмоциям, по количеству цветов, которые сейчас лежат на аллее Героев Небесной сотни вы можете сделать вывод, что Украина и Киев не забыли о том, что произошло?
Юлія Цепун: Україна не може забути Революцію Гідності і подвиг Небесної сотні. Люди відстоювали права на гідність, на незалежність, на краще майбутнє. Ми, як рідні, пам’ятаємо про це кожен день. Сьогодні ж ми хотіли зібрати всіх.
Михайло Кукін: Чим далі ці події відходять в історію, тим частіше люди говорять про те, що ці жертви були марними. Згодні?
Роман Орищенко: Ніколи боротьба не була марною. Протягом всього Майдану ми бачили, що влада ставиться до своїх громадян, як до чужих. Це було вбивство своїх громадян. Це те, що ми зараз спостерігаємо в сусідній державі, в Росії. Українці не є такими. Ми завжди виступали за свободу, за волю, за власну гідність. Коли відбулось побиття студентів, багато хто приїхав на Майдан, протестуючи проти такого майбутнього. Тому що завтра, післязавтра або через багато років наші діти могли стати тими студентами. Цей внутрішні спротив спонукав прийти на Майдан і почати боротьбу. Потім багато хто влився в «Самооборону Майдану», продовжував боротьбу на барикадах, тримав оборону. Ніхто не сказав, що він даремно вів боротьбу. На жаль, ця боротьба була кривавою. На Майдані були вбиті Нігоян, Жизневський, Сеник. Деякі люди були викрадені «тітушками». Доля декого з них досі невідома. 18 лютого майданівці вишикувалися і пішли в мирний наступ. Люди хотіли, щоб на засіданні Верховної Ради відмінили «драконівські закони» 16 січня. Ніхто не очікував, що буде напад. 18 лютого був один з найтяжчих боїв майданівців проти беркутівців. Ще ввечері було вбито 13 чоловік. Тобто вбивства почались 18 числа.
Але після Майдану вбивства продовжились. «Тітушки» не були покарані. Ті, хто їх організовував, — теж. Після Майдану ці озвірілі бандити продовжили вбивати майданівців. Зокрема хотів би згадати про Василя Сергієнка, якого викрали 4 квітня, вбили і фактично закопали живцем. Це Черкаська область. У Житомирській області (Бердичівський район) було викрадено майданівця. Його доля досі невідома.
Ми вимагаємо, щоб всі замовники і виконавці понесли покарання. Як представники влади — Янукович і Захарченко, так і «тітушки».
Дмитро Тузов: Вчора начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив про те, що за масові вбивства на Майдані було покарано тільки одну людину. Це «тітушка». Де ми недопрацювали? Чому ми не примусили нову владу провести розслідування і реально покарати винних?
Юлія Цепун: У нас не міняються суди. Під час Майдану вони виносили злочинні вироки. Тепер справи по Майдану ведуть ті самі судді. Це триває вже 3 роки, і немає ніякого результату.
Михайло Кукін: Чому за 3 роки слідство не просунулось? Якщо нинішня влада ніяк до цього не причетна, чому вона нічого не робить для прискорення розслідування?
Роман Орищенко: Восени було повідомлено про те, що той департамент Генпрокуратури, який займається справами по Майдану, був скорочений ледь не вдвічі. Чому Генпрокурор віддає наказ не підсилити, а скоротити штат? Можливо, це затягування.
Михайло Кукін: Що тут може зробити громадська організація «Самооборона Майдану»?
Роман Орищенко: Сьогодні в слідчому управлінні Генпрокуратури відбулось засідання. Його зініціювала Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані. Також до процесу активно долучаються родини Небесної сотні та інші активісти. Крім того, до Генпрокурора подавалися звернення щодо збільшення складу слідчих для проведення розслідування.
Напередодні річниці все ж відбулось виділення землі, а також закладення Меморіального комплексу Революції гідності. Це відбулось саме під тиском громадськості. Громадськість є рушійною силою, яка змушує діяти і прокуратуру, і слідче управління МВС.
Дмитро Тузов: Те, що на судові засідання у цих справах приходять учасники подій на Майдані та хлопці, які воювали в АТО, якось впливає на хід справи?
Юлія Цепун: Якщо б не було підтримки з нашого боку та від громадськості, ці справи закривалися б.
Михайло Кукін: Ви не боїтесь, що суспільство втомилося? Віри в справедливість дедалі меншає. Чи не боїтесь ви, що суспільство втратить інтерес до цих судових процесів і справи спустять на гальмах?
Юлія Цепун: Ми не допустимо, щоб про це забули. Не буде підтримувати громадськість — є ми, рідні. І це не одна і не дві людини. Ми ходили і будемо ходити. Будемо добиватися.
Роман Орищенко: Винні будуть покарані, якщо ми будемо тиснути і вимагати. На жаль, зараз судова влада є тою ж, якою була за Януковича. Тому ми вимагаємо і зміни судової системи. Майданівці, які йшли поряд з цими Героями, не відступляться. І ми однозначно будемо домагатися покарання всіх злочинців. Злочини проти власних громадян — це злочини, які не мають терміну дії.