Рекордна кількість кандидатів і ризики, пов’язані з цим, очікування громадян і питання Криму та ОРДЛО в передвиборчих кампаніях. Говоримо про те, що можна помітити вже зараз, і до чого готуватися ближче до виборів.
Одна з головних тенденцій – в нас уже сьогодні є рекордна кількість кандидатів. Ми нарахували, що лише в середовищі народних депутатів їх 13. Вони або оголосили про свій старт, або, на думку переважної більшості експертів, ці народні депутати братимуть участь у виборах.
Ризик перший – політизація парламенту. Парламент почне жити у виборчій площині. Лише один депутат, пан Каплін, лідер однієї з політичних партій, від початку цього року зареєстрував 50 законопроектів. Надмірна законотворчість – на мою думку, один із показників зайвої політизації життя парламенту. Є великий ризик появи класичних передвиборних законопроектів, вони вже в парламенті. Скажімо, законопроект, який передбачає подвоєння пенсій для пенсіонерів, які проживають у сільській місцевості. Подібних законопроектів буде досить багато.
Ризик другий – напівпаралізована робота парламенту. За нашими дослідженнями, 60-70 народних депутатів щомісяця пропускають в середньому понад 90% голосувань. Фактично йдеться про 60-70 «мертвих душ» у парламенті. Ми побоюємося, що ця кількість може фактично подвоїтись за рахунок кандидатів у президенти, які будуть працювати «в полі», працівників штабів, VIP-агітаторів. Це становить достатньо серйозний ризик для злагодженої роботи парламенту.
Окрім цього, зараз є близько 25 політиків, які вже оголосили про свої наміри балотуватися, або публічно не спростували ці наміри.
Думаю, ми отримаємо рекордну кількість кандидатів в історії незалежної України. Якщо врахувати технічних кандидатів, політиків, які братимуть участь у виборах не з метою перемоги, а з метою збільшення своїх електоральних показників із огляду на парламентські вибори, думаю, це цілком може бути 40+ кандидатів.
Ми маємо вдумливого та грамотного виборця, який хоче бачити змістовну політику. Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив соціологічне опитування, де є досить вражаючі, як на мене, показники.
Лише 16% виборців хочуть збереження мажоритарної складової на парламентських виборах. Політики часто закидають виборців продуктами, безкоштовним цукром і конвертами з грошима, натомість цифри руйнують міф. Виборці хочуть бачити іншу політичну систему – чисто пропорційну систему з відкритими списками.
Більша половина виборців бажає бачити дебати між кандидатами, а 38% вважають що дебати мають бути обов’язковими. Це запит на змістовну політику та відповідь політикам, які вже сьогодні ведуть виборчу кампанію виключно в емоційній площині.
32% громадян хочуть бачити детальну інформацію про кандидатів, аналіз їхньої діяльності. Йдеться про кожного третього виборця, який готовий аналізувати
По-перше, я думаю, ми побачимо зростання ролі дебатів на виборах. По-друге, мені зараз дуже подобається тенденція, коли експерти, представники громадськості та звичайні громадяни, представники медіа дуже чітко проводять аналіз всіх висловлювань і публічних обіцянок українських політиків і чітко проводять межу: які обіцянки стосуються компетенції майбутнього президента, а які ні. Це показує, що з кожним роком якість української політики покращується.
Різні соціологічні служби говорять, що 60-70% виборців хочуть бачити нові обличчя. Давайте згадаємо, як змінилися українські політики. Вони почали оновлюватися – принаймні за формою, за гаслами. Політики намагаються подати себе по-новому, в будь-якому разі це великий плюс – буде хоча б намагання будувати нові стратегії, висувати нові ідеї, подавати план реформування країни.
Низка українських телеканалів перейшла під контроль пана Медведчука – це де-факто представник російського президента в Україні. Він працює у форматі ідеологічної пропагандистської політичної машини РФ, відстоює російську позицію. Я вважаю, одного цього факту вже достатньо, щоб ми говорили про дуже серйозний вплив Росії на українські вибори.
Дискусія щодо впливу Росії на європейські або американські вибори відбувається в зовсім іншому форматі: там говорять про групи в соцмережах, фейкових представників і певний вплив, який в Україні також є, але ми навіть не звертаємо на нього увагу.
Українські вибори залишаються одними з найдорожчих у Європі. Бюджет кампанії кандидата, який розраховує на перемогу, може становити приблизно 80-100 млн американських доларів
Я говорю про прямий вплив: телеканали і величезний фактор російських коштів в українських виборах. Придбання телеканалів або контроль над ними коштує великих грошей. Зрозуміло, що це не бізнес-вкладення. Другий вплив – підтримка, в тому числі фінансова, тих чи інших кандидатів. На превеликий жаль, дві третини коштів (може, й більше) на виборах – тіньові ресурси, немає реальних механізмів контролю за наповненням виборчих фондів. Фінансовий вплив Росії на українські вибори також буде мати серйозне значення.
Я вважаю, шанси прийняття Виборчого кодексу сьогодні є мінімальними. Їх можна вимірювати в межах 1-2%. Більше того, низка народних депутатів схиляється до думки, що необхідно прийняти кодекс у другому читанні та відтермінувати його дію на кілька років, щоб вибори 19-го року відбувалися за старим законом.
Тобто це буде формальне виконання взятої на себе обіцянки, але де-факто це буде обман, бо парламент наступного скликання або проведе ревізію прийнятого кодексу, або відтермінує його прийняття. Я бачу, що навколо Виборчого кодексу відбувається велика маніпуляція за участю багатьох фракцій.
Думаю, це та тема, яку намагатиметься обережно обійти переважна більшість кандидатів у президенти. Вибори мають свої правила. Набагато простіше будувати свою виборчу кампанію у форматі одного красивого гасла: «Я поверну Україні Крим» – тут не можна щось додати чи відняти, це чітке конкретне гасло.
У такому форматі подавати питання Луганської і Донецької областей дуже складно, а говорити з виборцями складними стратегіями – це завжди мінус для кандидатів.
Думаю, у нас будуть виразні проросійські кандидати – один чи два, – які розігруватимуть карту, спекулюватимуть. Не виключаю того, що в останні місяці кампанії ми почуємо досить просту та зрозумілу формулу, як повернути мир на Донбасі. Ця формула буде «здатися в полон», але подаватиметься виборцям досить коректно.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.