«Громадське радіо»
Художник Лейтенант Штурм розповідає про творчість, плани та виставку графічних робіт.
Лейтенант Штурм: Я займаюся творчістю попри все. Зараз непростий для країни період. Треба виконувати відповідні завдання, але залишати місце для мистецтва також необхідно. Це окремий фронт.
Лейтенат — це не моє звання. Я став використовувати такий псевдонім ще до початку відомих всім подій. Німецький письменник Ернтс Юнгер написав романи. Один з його творів так і називається «Лейтенант Штурм».
Михайло Кукін: Спробуйте окреслити головну ідею вашої нинішньої творчості.
Лейтенант Штурм: Я думаю, що моя творчість присвячена ідеалістичному світогляду, якщо загально так позначити. Увага акцентується на метафізичних проявах світу, які часто виражаються в збройній боротьбі. Розуміти те, що відбувається на Донбасі, в ключі сухих подій і фактів було б неправильно.
Анастасія Багаліка: Чому ваша виставка відбулася саме в Музеї шістдесятництва?
Лейтенант Штурм: Мої друзі займаються освітніми проектами. Вони мають тісні зв’язки з адміністрацією музею. Я дізнався, що там є зал, де проводяться тематичні виставки.
Робіт було трохи більше 30. Мій задум полягав у тому, щоб розбити їх на тематичні блоки. Найбільший з них — тема дерева. Були блоки, які називалися «Образ», «Війна», «Смерть» і «Казка». Переважну більшість робіт я малював в АТО. Декілька робіт — враження від перших виїздів ще у 2014 році. Переважна більшість робіт була створена у 2015 році.
Ті люди з керівництва, що знають про мою позаслужбову діяльність, жартома чи серйозно просять намалювати їх. Є таке старе солдатське правило, що в армії не треба казати, що ти щось вмієш, бо займатимешся цим постійно.
Михайло Кукін: За освітою ви політолог, за покликанням — художник. Як ви потрапили на війну?
Лейтенант Штурм: Добровольцем. Я вчився на політолога на філософському факультеті. Було багато філософських дисциплін. Відчуття обов’язку змусило мене піти на війну.
Михайло Кукін: Ви малюєте щось для ваших маленьких дітей?
Лейтенант Штурм: Так, намагаюся їх вчити простим речам. Моя тривала відсутність не вплинула на розуміння того, що батько у них є. Не думаю, що чоловікові личить ховатися у дітей за спиною.
Тоді я під мобілізацію не підпадав за віком, був замолодий. Зараз мені 25, на той момент було 22 — 23 роки. В юридичній площині це називається військовою службою за контрактом, але по факту це була моя воля.
Анастасія Багаліка: Вам надходили замовлення на ілюстрації до книжок, на постери?
Лейтенант Штурм: Час від часу бувають пропозиції. В якихось планах на майбутнє у цивільному житті я б хотів займатися.
Михайло Кукін: Ви не хотіли зробити зі своєї виставки брошуру?
Лейтенант Штурм: Хотів зробити щось на кшталт альбому. Це ідея на перспективу.