«Громадське радіо»
Куратор проекту — ведуча ТСН на каналі «1+1» Соломія Вітвіцька розповіла про сам проект, а також про свої поїздки до зони АТО.
Михайло Кукін: Я знаю, що ця виставка — це історії людей, які втратили свої кінцівки на цій війні, але не втратили сили духу.
Соломія Вітвіцька: У нас 18 героїв, серед яких одна жінка. Це волонтерка з Луганщини, яка під час бойових дій потрапила під обстріл і втратила обидві ноги.
Ірина Ромалійська: В чем суть этой выставки? Это фотографии, сделанные специально для выставки?
Соломія Вітвіцька: Це світлини, зроблені талановитими авторами Олександром Мордерером та арт-директором його фотостудії Тетяною Рубльовою. Вони працювали над образами. Проект мультимедійний, бо його серцем є фотосвітлини. Також буде сьогодні презентовано спецвипуск Viva! «Переможці», де зібрані істроїї цих 18 героїв. Всі гроші, зібрані від продажу цього журналу, підуть на розвиток протезування в Україні. Від сьогодні його можна вже придбати.
Ірина Ромалійська: Как вы искали этих героев?
Соломія Вітвіцька: Надихнув мене на проект один з бійців, який став обличчям цього проекту, Юрій Весельський. Я познайомилася з нам у шпиталі. Я не бачила, що він без ноги, я не бачила, що він на протезі, але мене вразила його посмішка. Я зрозуміла, що хочеться показувати ці щирі світлі обличчя. Цією думкою я поділилася з волонтеркою Анею Гвоздяр, з якою приїхала у шпиталь. Таким чином зародилася ідея.
Потім Сергій Попов, шеф-редактор ТСН, погодив, що це буде телепроект. Так ми розросталися. Потім я зателефонувала Іванні Слабошпицькій і виявилося, що у них теж є така ідея. Коли погодились Олександр Мордерер і Тетяна Рубльова, стало зрозуміло, що це буде стильно, красиво і гідно. В рамках цього проекту є цикл ТСН про цих героїв.
Михайло Кукін: Це окремі сюжети в ТСН?
Соломія Вітвіцька: Щопятниці у випуску ТСН о 16:45 я готую історію про наших героїв. Сьогодні о 19:30 буде пряме включення про відкриття виставки у музеї Шевченка. Це величезні фотостіни із світлинами. Мені хочеться змінити цим проектом громадську думку, щоб українці перестали лякатися, коли бачать людей з інвалідністю, зокрема, з протезами.
Раніше людей на візках і на протезах не було на вулицях. Тому українці не знають, як реагувати, коли їх бачать. Хочеться змінювати цю несправедливість.
Михайло Кукін: Ми знаємо історію, як після Великої вітчизняної війни наявність інвалідів приховували.
Соломія Вітвіцька: Це було тому, що не було пристосувань, щоб вийти з будинків.
Михайло Кукін: Сьогодні інфраструктура теж не пристосована.
Соломія Вітвіцька: Одна із цілей проекту — привернути до цього увагу. Я сама сідала на інвалідний візок і намагалася проїхати Києвом. Доступність міст — це і є європейська частина життя, до якої ми прагнемо.
Люди з інвалідністю хочуть жити таким самим життям, як і всі ми: ходити у магазини, кіно, ресторани, театри. Це загальноукраїнська проблема, особливо у сільській місцевості.
Ірина Ромалійська: Какие эмоции испытывали ребята, которые согласились принять участие в проекте?
Соломія Вітвіцька: Їх доводилося вмовляти. Вони всі військові — розвідники, снайпери, артилеристи. Вони не моделі. Ми намагалися пояснити мету цього проекту. Вони всі не готові називати себе людиною з інвалідністю. Вони поступово звикають до цього статусу. Коли вони виходять на вулицю після шпиталю, де почували себе комфортно серед таких самих поранених, то відчувають дивні погляди, співчуття, жаль і нерозуміння. Це некомфортно для них. Хочеться це змінювати. Хочеться, щоб люди ставилися простіше до цього.
Михайло Кукін: Кому конкретно вдалося допомогти?
Соломія Вітвіцька: Всі наші бійці, які втратили кінцівки на сході, отримують протезування. Є державне фінансування. Інколи за нього треба поборотися. Складніша у нас ситуація з тими, хто втратив верхні кінцівки. Але вже є зрушення. Більше компаній змогли зайти на наш ринок.
Михайло Кукін: Вже не потрібно всіх відправляти за кордон?
Соломія Вітвіцька: Зараз це простіше. Наші протезисти проходили навчання. Фахівці з США і Канади приїжджали до нас і проводили навчання. Зараз метою продажу Viva! «Переможці» є запрошення вдруге спеціалістів з США і Канади для проведення навчання та протезування наших хлопців.
Михайло Кукін: Від самої виставки кошти надійдуть?
Соломія Вітвіцька: Виставка проходить у музеї Шевченка. Потрібно просто купити квиток до музею.
Ірина Ромалійська: Как будет проходить открытие выставки, кто там будет?
Соломія Вітвіцька: Буде презентація журналу. Його можна придбати. Номер коштує 50 гривень. Для тих, хто захоче дати більше грошей, стоятиме скринька. Крім того, будуть присутні усі бійці, які змогли приїхати до Києва з усієї України. Не зміг приїхати хлопець із Правого сектору, котрий зараз на передовій. У нас буде багато сюрпризів. Нас підтримали артисти, які зі мною їздять у АТО.
Михайло Кукін: Розкажіть про поїздки у АТО.
Соломія Вітвіцька: Тут найважливіша моральна підтримка. Ми часто їздимо на передову. Для бійців важливо, що про них пам’ятають.
Михайло Кукін: Ви не лише перед військовими виступаєте, а й перед місцевими мешканцями звільнених територій?
Соломія Вітвіцька: Після року виступів перед солдатами був перший концерт для цивільного населення. Це був День десантника. Нас запросила 25-а бригада у Димитрові. Це був найемоційніший концерт. Ми всі дружно плакали у гримерці тому, що вони плакали, бо не завжди відчувають нашу підтримку. Ми разом співали Гімн на великій площі перед будинком культури. Всі разом. Не вистачає там української музики, українських артистів.