На виборах у Франції з’явилася «темна конячка», яка не влаштовує Путіна?

Президентські вибори у Франції — найважливіші для України після виборів президента США, — вважає керівник європейських програм «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко та пояснює, чому це так. 

Ірина Славінська: Саме президентські вибори у Франції називають аргументом у відтермінуванні українського безвізу. Наскільки вибори президента у Франції пов’язані з українською ситуацією, а українська ситуація — з виборами президента у Франції?

Володимир Єрмоленко: Я не думаю, що є чіткий зв’язок, але зараз можна казати, що безвіз для України відтягується на квітень-травень, а отже – це президентські вибори. Можливо, було якесь небажання піднімати цю тему перед виборами у Франції, бо там дуже сильне мігрантське питання. Але українська тема на французьких виборах не стоїть і її не обговорюють.

Лариса Денисенко: Можливо, це більш ув’язували з тим, що Марін Ле Пен відверто сказала: якщо переможе, буде ставити питання виходу Франції з ЄС, а європейські чиновники ув’язали одну ланку з іншою. Офіційний коментар Давида Стуліка звучав так, що Україна не була проголосована в пакеті з Грузією, бо вчасно не виконувала антикорупційні зобов’язання.

Володимир Єрмоленко: Якщо аргумент про прив’язування України і Грузії до французьких виборів має сенс, тоді питання, чому грузини трішечки випереджають. Зараз грузини можуть отримати безвіз у березні, Європарламент проголосував. Мені здається, тут питання по процедурі — вона з різних причин трішечки затягується. Я би залишався оптимістичним. Ми відставали від грузинів давно — по процедурі десь півтора року. І ми вже на останньому етапі. Якщо грузинам дають зелене світло, нема великих причин не зробити це нам.

Ірина Славінська: Які партії і гравці є на виборах президента у Франції?

Володимир Єрмоленко: Я би хотів почати з того, чому французькі вибори для нас важливі. Фактично це другі найважливіші вибори після американських. Зараз ЄС перебуває в складній ситуації. Ми бачимо, що є чітко проанонсований вихід Британії з ЄС, євроскептичні настрої, а є, навпаки, спроба Німеччини консолідуватися. Прихід Мартіна Шульца на посаду лідера Соціал-демократичної партії означає, що вони дуже сильно консолідуються, посилюється проєвропейський елемент.

Від французьких виборів залежить, чи буде збережений франко-німецький альянс. Якщо буде, ЄС дістає нове дихання, бо цей альянс буде рухати далі Європу, консолідувати, боротися з євроскептиками.

Французькі ультраправі зараз досить сильні. Марін Ле Пен є лідеркою Національного фронту, вона, якщо говорити про перший тур, за останніми соціологічними опитуваннями має 25-26%, в другому турі вона може отримати 40%.

Вона є лідеркою соціологічних опитувань вже давно. Але її проблема в тому, що вона має певну стелю — приблизно третина, може 40%. Є теорія, що вище стрибнути вона не може.

Тому так важливо, хто може кинути їй виклик. В принципі, є важливий кандидат від «республіканців», Ніколя Саркозі програв праймеріз і, відповідно, ця хвиля винесла Франсуа Фійона. Він є офіційним кандидатом від «республіканців». Коли він виграв ці праймеріз, всі казали, що це наступний президент Франції.

Але зараз він стикнувся з великою проблемою: так званий «Пенелопа-гейт». Виявилося, що його дружина Пенелопа Фійон фактично мала фіктивну роботу на посаді його асистента і фіктивну роботу на посаді літературного радника давнього французького відомого журналу.

Ірина Славінська: Зі свого боку Фійон це заперечує і говорить, що вона ходила на роботу і це правильно зароблені гроші.

Володимир Єрмоленко: Але ніхто цьому не вірить. Говорять про суми від півмільйона євро (за вісім років) до мільйона євро. Для французів це дуже багато. Стандартний француз отримує 2 000 євро на місяць, його річний бюджет – десь 30 000 євро, а тут кажуть про людину, яка на фіктивних роботах отримувала 100 000 євро. Звичайно, це скандал. І це ми бачимо на соціології: рейтинг Фійона за останній тиждень-два сильно впав (було десь 25%, а зараз — 19%).

Ірина Славінська: Нещодавно праймеріз закінчилися в «лівій» партії. Що можна сказати про «лівого» кандидата?

Володимир Єрмоленко: Соціалісти зараз дуже непопулярні. Франсуа Олланд навіть не йшов на праймеріз. Відповідно, йшов Мануель Вальс, прем’єр-міністр, і навіть він досить сильно програв.

«Ліві» праймеріз виграв Бенуа Амон, який є дуже «лівим», говорить, що всі мають отримувати постійний заробіток. Він виграв праймеріз, але його рейтинг 15%.

Також з’являється «темна конячка», яка за останніми соціологічними дослідженнями може бути президентом, — Еммануель Макрон.

Це людина 39-ти років, у якої дуже цікава життєва історія. Його дружина старша за нього на 24 роки. Він закохався в неї, коли йому було 16 років. І це кохання, яке вже триває 23 роки.

Він був пов’язаний з «лівими», був міністром економіки в уряді Вальса. Зараз рух, який він почав, називається «En marche» («Вперед»). Цей рух, скоріше, центристський: не правий і не лівий. Він дуже проєвропейський, захищає ЄС, торгівельну політику ЄС.

Тут виникає наступна інтрига. Якщо в другому турі виходить Макрон і Марін Ле Пен, Макрон бере весь центристський полюс. Він каже, що Франція має зберегти свободи, Ле Пен гратиме і на лівому, і на правому фланзі одночасно.

Макрон — нове обличчя, «незапліснявілий» політик, але це «гуд бой» з головної кузні кадрів французької політики. Саме це йому і будуть закидати. Якщо подивитись на Національний фронт, на Марін Ле Пен, на її племінницю Маріон Марешаль-Ле Пен (27-літня дуже яскрава молода людина), на публіці вони намагаються виглядати дуже скромно. Їхній меседж: вони прийшли з народу, і в цьому вони сильні. Вони мають цю харизму, прості люди набагато більше відчувають цей зв’язок.  

У першому турі за соціологічними дослідженнями у Марін Ле Пен — 25-26%, у Макрона — 22%, у Фійона — 19%, у Бенуа Амона —15%, Жан-Люк Меланшон — 10%.

За соціологією Макрон у другому турі перемагає і Фійона, і Марін Ле Пен, при чому Ле Пен він перемагає з більшим відривом. І тоді росіяни розуміють, що це їхній головний ворог.

Ірина Славінська: Загалом, які стосунки кандидатів на пост президента Франції з «рускім міром», Путіним?

Володимир Єрмоленко: У Макрона поки ніяких стосунків, у Фійона дуже тісні. Коли він був прем’єр-міністром під час Саркозі, між Саркозі і Мєдвєдєвим, Путіним була певна дружба. Але Фійона навіть запрошували на «Валдайський клуб» (зборище путінських експертних сил), він називав Путіна «Cher Vladimir» — «дорогий Владімір», а Путін слав йому пляшки вина на смерть матері. Але Фійон не каже: давайте одразу знімати санкції проти Росії і визнавати Крим російським. Думаю, Фійон ніколи цього не скаже. А Марін Ле Пен скаже, що Крим російський, санкції — велика глупота, треба знімати їх. Тому проросійкість теж має певні градації.

Ірина Славінська: Чи є якась дата, на яку варто звернути увагу перед виборами?

Володимир Єрмоленко: Проміжних етапів вже не буде. Є інтрига – у «республіканців» є Ален Жуппе, який є потужним правоцентристським кандидатом, у якого Фійон виграв. Але якщо скандал буде таким, що Фійон взагалі зніме свою кандидатуру (є такий ризик, якщо почнеться судовий розгляд, Жуппе може поставити свою кандидатуру.

Жуппе — нормальний не пропутінский політик. Але проблема в тому, що вони з Макроном можуть один одного знищити.  Якщо Жуппе вийде в другий тур замість  Фійона, скоріше за все, він теж виграє у Марін Ле Пен.

Я думаю, росіяни зараз будуть сильно «топити» Макрона, в російських медіа вже з’являються статті, що Макрон — американський агент і т.д. Не виключено, що шукатимуть на нього компромат.