Напади поліцейських на журналістів. Розповідають Кутєпов, Нужненко та Реплянчук

У студії Громадського радіо – журналісти Громадського телебачення Богдан Кутєпов та Дмитро Реплянчук, оператор Радіо Свобода Cергій Нужненко.

Богдан Кутєпов: Спершу мене кілька разів не хотіли пропускати. З усіх журналістів, які там того дня працювали, наскільки я бачив людей, я єдиний працював в помаранчевому жилеті з написом «Преса». Журналісти між собою жартують, що, якщо ти в жилеті, то більша імовірність, що тобі сьогодні «влетить».

Я зайшов на територію наметового містечка з третьої спроби, після затримання учасників. Я та інші колеги працювали на цій території. До мене підійшов один беркутівець. Я іднентифікую їх як беркутівців. Раніше казав «екс-беркутівець», це Полк особливого призначення № 1 Києва, вони так само базуються на Лобановського. Тепер я називатиму їх лише беркутівцями, бо кадрово вони практично не змінилися, методи не змінилися.

До мене підійшов один і запитав: «Хто?». Я сказав: «Свій». Не в тому сенсі, що поліцейський, а в тому, що не мітингувальник. Він запитав, хто саме, я відповів «преса», він мене жорстко виматюкав. Людина в чорній балаклаві, немає жетона чи номера на касці, навколо немає камер, які мене б знімали. Він мене буцнув ногою по гомілці. Це не був напад на журналіста, це було хамство. Йому сказали: «Виведи його звідси». Мене вивели за периметр, за очеплення, хоча я обійшов з іншого боку і знімав. Вони явно не хотіли, щоб хтось знімав, як вони працюють.

Cергій Нужненко: 3 березня я прийшов до наметового містечка зі сторони готелю «Київ». Я зайшов після поліції. Десь у центрі містечка я знімав, як працівники поліції заарештовували присутніх там людей. Вони використовували гумові кийки. Я стояв метрів за три-чотири від працівників поліції. Я знімав все це на відео і тримав перед собою посвідчення журналіста, щоб можна було мене ідентифікувати. Переді мною стояло декілька працівників поліції з газовими балончиками, які чітко мене бачили. Через декілька секунд мені в обличчя з правого боку випустили струмінь з газового балончика. Я повернувся в бік, з якого був струмінь і побачив, як від мене тікає працівник поліції, в нього в руках газовий балончик. У мене є підозра, що, можливо, вони не хотіли, щоб працівник ЗМІ знімав затримання. Після цього я ще працював. Коли ми виходили після того, як нас попросили залишити місце, працівники поліції почали, грубо кажучи, виштовхувати нас.

Мені треба було швидко скинути інформацію. Коли я все зробив, набрав поліцію «102» і повідомив про події. Слідчий приїхав на місце о пів на п’яту. Я довго чекав, о третій годині ще раз набрав. У мене почалися больові відчуття в очах, я викликав швидку, лікарі провели мені обстеження, потім я з адвокатами поїхав у Печерський райвідділ і написав там заяву.

Ірина Ромалійська: Дмитре, напад на тебе стався у жовтні 2017 року, коли спецпризначенці розблоковували Святошинський райсуд Києва, будівлю якого захопили прихильники Миколи Коханівського.

Дмитро Реплянчук: Це сталося 24 жовтня, коли нова патрульна поліція тактично-оперативного реагування та колишній «Беркут», тобто Полк поліції особливого призначення, розблоковували судову залу. Я стояв у внутрішньому дворі, тримав велику професійну камеру, а в іншій руці – журналістське посвідчення, час від часу я кричав, що я журналіст. Коли затримання відбулося, кілька працівників поліції напали на мене, повалили на землю і секунд 20 – 25 били мене ногами. Мене звідти витяг патрульний. Потім ми написали заяву в поліцію, зняли побої. Розслідування триває понад 4 місяці.

На зв’язку зі студією – начальник Управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля.

Ірина Ромалійська: Як ви відреагували на заяви журналістів про побиття 3 березня?

Юрій Зозуля: Я можу казати тільки за підрозділ патрульної поліції. Я знаю про те, що трапився випадок з одним із журналістів, до якого застосували газ. Я дізнався про це від нього. Після завершення заходів я одразу у себе ініціював перевірку на предмет того, щоб встановити підлеглого, який це зробив. Ми цю перевірку проводимо. Щодо неї обов’язково буде результат. Питання в тому, що була написана заява. Вона направляється до прокуратури.

Ірина Ромалійська: Ви встановили, хто з ваших підлеглих це зробив?

Юрій Зозуля: Ми фактично встановили, хто це. Моя позиція, що ця людина до завершення службового розслідування брати участь у масових заходах не буде.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.