«Нашого Шевченка» вже зіграли 1000 музикантів, — сестри Тельнюк

Серед музикантів теж трапляються різні реакції. Співачки розповідають, що мали досвід у Харкові, Одесі, Запоріжжі, коли після концертів російськомовні музиканти зі сльозами на очах говорили: «Это же мой Шевченко». З Галиною та Лесею Тельнюк говоримо про концерти проекту «Наш Шевченко» та актуальність поезії Кобзаря для сьогодення.

При мікрофоні журналісти Михайло Кукін та Григорій Пирлік.

Михайло Кукін: Розкажіть про проект «Наш Шевченко».

Галина Тельнюк: Він створювався протягом трьох років. Перша пісня була народжена в 2013 році. Проект розвивався разом з драматичними подіями, які були в країні, в наших душах і серцях.

Михайло Кукін: Шевченко, з одного боку, завжди актуальний, а з іншого, кожна влада намагалася його використати, привластити собі.

Галина Тельнюк: Ви в цьому праві. Цей проект спочатку народився як телевізійний. Ми записали його з Симфонічним державним оркестром України під керівництвом Володимира Сіренка. Зробили відео, де ми співаємо, з невеликими ремарками між піснями. Потім ми вирішили, що нашого Шевченка повинні почути в різних куточках України. Уже відбулося 11 концертів в різних областях України. 12-й концерт буде в Сєвєродонецьку з оркестром Луганської обласної філармонії. Щоразу цей концерт виконується з різним оркестром.

«Нашого Шевченка» вже зіграли 1000 музикантів.

Михайло Кукін: Ви чекаєте на якийсь особливий прийом саме поблизу зони бойових дій?

Леся Тельнюк: Ми знаємо, що позиція цих людей виражена досить сильно. Ті люди, які тримають руку за Україну, дуже міцні, навіть зважаючи на те, що тут дуже близько зона бойових дій, прифронтова територія. Люди завжди на межі вибору. Нам хочеться співати для цих людей. Слова Шевченка звучать, як про нас сьогодні.

Михайло Кукін: Я пропоную послухати фрагмент пісні «Ой, діброво».

Григорій Пирлік: Чи складно було написати музику?

Леся Тельнюк: Дуже гарний вірш «Діброва». Він потребував часу. Але пісня вийшла легка. В цьому віршеві така божественна простота і краса.

Галина Тельнюк: Шевченко — це наш перший класний кінорежисер. В його поезії є краса. Єдине, що вона знищена періодом радянщини. Нам подали такого Шевченка, від якого гидко і страшно. Це якийсь вічно п’яний дід, незадоволений царями.

У нас є пісня «Давидові псалми» — це неймовірний твір Шевченка. Це світлий, всеперемагаючий вірш. Завершуючи наш фільм, ми говорили: «Це все було про любов». Шевченко — це про любов.

Григорій Пирлік: Ви записали пісню «Повертайся живим». Чому зараз концерт про Шевченка, а не про війну?

Леся Тельнюк: У якості бонусної програми будуть пісні «Повертайся живим» і «Вір мені». Нам з Галею здається, що в такий нелегкий час для нашої країни кожна людина, яка займається мистецтвом, повинна мати відкриту громадянську позицію, висловлювати підтримку тих людей, які кладуть за нас свої життя.

Михайло Кукін: Ви виступаєте з місцевим колективом. Чи легко з ними працювати?

Галина Тельнюк: Музиканти мають свої погляди і досвід. Ми розуміємо, що можемо знаходитися в таборі непримиренних ворогів, які абсолютно не приймають нас. У нас був досвід у Харкові, Одесі, Запоріжжі, Канаді, коли після концертів російськомовні музиканти зі сльозами на очах говорили: «Это же мой Шевченко». Коли це говорить доросла людина, це настільки дивовижні відкриття.

Леся Тельнюк: Треба віддати належне оркестру Луганської обласної філармонії. Вони не залишилися на окупованій території. І цим також показали свою позицію.

Галина Тельнюк: Чи боїмося ми провокацій? Ні, бо мистецтво вміє зупинити підняту руку. Я в це вірю і на це сподіваюся.

Михайло Кукін: Нагадайте, де пройде концерт і коли початок?

Галина Тельнюк: Сєвєродонецьк, вулиця Хіміків, 10. Це музичне училище імені Прокоф’єва. О 18 годині відбудеться концерт з симфонічним оркестром Луганської обласної філармонії.