НАТО стає більше: 29-м членом буде Чорногорія. Коментує Володимир Горбач
У штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі міністри закордонних справ Чорногорії та 28 країн-членів НАТО підписали протокол про вступ балканської країни до Альянсу
Як це вплине на безпеку Чорногорії та чи відкриває це перспективи для приєднання до Альянсу України? Говоримо з політичним експертом Володимиром Горбачем.
Дмитро Тузов: Как это повлияет на систему коллективной безопасности в Европе?
Володимир Горбач: За великим рахунком, значного впливу від приєднання Чорногорії не буде. Це маленька держава за європейськими мірками. ЗС Чорногорії, якщо не помиляюсь, становлять 2000 осіб, озброєння теж не дуже серйозне, порівняно з іншими учасниками Альянсу.
Важливість Чорногорії для Альянсу більше в логістиці
Важливість Чорногорії для Альянсу більше в логістиці — це Которська бухта. Вона зручна для мореплавства і може бути корисна для військових кораблів. Внесок Чорногорії у колективну систему безпеки буде, але не вирішальним. А внесок Альянсу у безпеку Чорногорії буде великим.
Ілона Довгань: Які обов’язки зараз будуть у Чорногорії?
Володимир Горбач: Чорногорія закінчила підготовчий етап. Вона фактично переходить до повноправного членства в Альянсі. Залишилося лише ратифікувати цей підписаний протокол. Для членства в НАТО програму дій Чорногорія вже виконала. Альянс оцінив ці реформи як задовільні. ПДЧ НАТО, мені здається, вони виконували більше, ніж три роки. Тепер Чорногорія може бути «локомотивом» для Боснії і Македонії. Але це Балканський фланг. Там безпекові виклики були і раніше.
Для членства в НАТО програму дій Чорногорія вже виконала.
Приєднання країн до Альянсу закріплює вирішення проблеми і недопущення виникнення нових. У європейському вимірі зараз це сприймається як розширення НАТО. На цьому наголошують росіяни, у них є позиція, що кордони НАТО наближаються до Росії.
Дмитро Тузов: Але кордони НАТО наближаються не до Росії, а до Сербії, яка є традиційним союзником Росії на Балканах. Як ви думаєте, Сербія може стати членом НАТО?
Володимир Горбач: Сербія — єдина країна колишньої Югославії, яка не задекларувала наміру вступити в НАТО, а тільки в ЄС. Думаю, це пов’язано з внутрішньополітичними проблемами і операцією НАТО на Балканах.
Дмитро Тузов: Україна відмовились від ідеї членства в НАТО? Чи це можливо?
Володимир Горбач: Думаю, ми ще більше захотіли, а не відмовились. Але це не може бути зреалізовано «тут і тепер». В сьогоднішній ситуації НАТО дуже обережне. Питання може бути поставлено серйозно після врегулювання російсько-української війни.
Альянс зацікавлений приймати в члени безпроблемні країни. Ті, що додають відчуття безпеки, а не віднімають. Зараз це є причиною тривоги членів Альянсу, особливо, наших західних сусідів: Польщі, країн Балтії. Вони занепокоєні подіями, які відбуваються по-сусідству, сприймають їх як потенційну загрозу. Тому теж достатньо сильно зацікавлені у вирішенні безпекового питання. Якщо настане історична можливість, що Україну можна буде прийняти до Альянсу не ризикуючи, наші західні сусіди будуть першими союзниками. Усі зацікавлені, щоб «сіра зона» безпеки відсувалась від кордонів.
Ілона Довгань: У Чорногорії був політичний бар’єр через Росію?
Володимир Горбач: Політична складова була. В Чорногорії живе багато сербів. Вони мають свою точку зору на це. Також є багато росіян, які купують нерухомість. Але Чорногорія орієнтується прозахідно, бо від цього залежить її розвиток. Хоча внутрішні дискусії у політикумі і суспільстві були.
Але у цьому році мають бути парламентські вибори. Наступний уряд може винести питання приєднання до НАТО на референдум. Може бути продовження цієї теми у форматі виборчої кампанії влітку-на початку осені. Але поки «антинатівські» політичні сили у меншості. Російські організації чи діячі, які підбурюють ситуацію, спираються на маргінальних політиків.
Ілона Довгань: На якій зараз ми стадії у стосунках з НАТО?
Володимир Горбач: Ми на стадії співробітництва, отримання допомоги через трастові фонди. Україна є не лише отримувачем, а і контрибутором. Поки що Альянс наважився на шість трастових програм і проведенням спільних навчань. Головне питання зараз — оборонна реформа в Україні, надання допомоги від НАТО у цьому. З найновішого — узгодження Стратегічного оборонного бюлетеню. Співробітництво розраховане найменш до 20-го року. Після цього буде оцінюватись внутрішня ситуація України.
Дмитро Тузов: У США цього року відбуваються вибори, можлива еволюція позицій?
Володимир Горбач: Це один з викликів для Альянсу. Трамп якось критично висловився щодо НАТО як такого, скритикувавши європейських союзників, які, на його думку, витрачають мало коштів на оборону, мало займаються безпековими питаннями, перекладають тягар на США. Це може бути внутрішньою кризою, якщо Трамп захоче «стрепенути» союзників по Альянсу.
Дмитро Тузов: А якщо переможе Гіларі Клінтон?
Володимир Горбач: Її позиція буде більш поміркованою в питаннях НАТО. Але російська агресія в Україні актуалізувала НАТО і для США, і для ЄС. Дискусії, чи потрібне НАТО — відпадають.
Дмитро Тузов: Якщо провести референдум в Україні, чи підтримали б українці ідею вступу до НАТО?
Володимир Горбач: Сьогодні підтримали б. Але противники теж лишаються на третину опитаних. Хоча НАТО не ставить умову, щоб була «за» більша частина населення. Їм головне, щоб «за» було більше, ніж «проти, а також важлива консолідована позиція президента, прем’єр-міністра і парламенту.