Найбільш сприятливі регіони для ВПО - Київщина та Львівщина. Моніторинг

Згідно моніторингу в Київській та Львівській областях рівень справедливого ставлення до ВПО та рівень підтримки є досить високим, як і рівень соціального забезпечення, розповідає Ірина Лоюк.

 

Тетяна Трощинська: Які саме регіони моні торили та хто брав участь?

Ірина Лоюк: Ми взяли області, які, на нашу думку, були найбільш релевантні та цікаві, щоб дослідити, яким чином і які фактори можуть заважати ВПО комфортно жити в цих областях, чи є фактори, які можуть вплинути на можливі виникнення конфліктів. Ми не досліджували нетолерантність областей до ВПО, ми досліджували ризики того, що можуть виникнути конфлікти.

Існує дуже багато методик дослідження конфліктної чутливості, ми їх трошки спростили і взяли ті показники, які, на нашу думку, можуть впливати на загострення певних відносин між ВПО та громадами, в яких вони проживають.

По-перше, це нетолерантність або конфліктність громад за виключенням проблем ВПО – питання-маркери щодо ставлення до спільноти ЛГБТ, взаємовідносини між церквами та релігійні конфлікти. Другий показник – соціальна забезпеченість регіону (наскільки в регіоні задоволені певні соціальні потреби кожної людини. Що менше задоволені, то більше виникає конкуренції щодо задоволення цих потреб). Далі ми досліджували питання поляризації суспільства стосовно конфлікту на сході. Останній показник – наявність конфліктів між ВПО та приймаючою громадою.

Тетяна Трощинська: Що ви побачили в регіональному розрізі під час моніторингу?

Ірина Лоюк: Ми розглядали регіони з точки зору сильних і слабких сторін кожного, загроз та можливостей. Я так розумію, регіони так не досліджували самі свою проблематику.

Тетяна Трощинська: Як органи місцевого самоврядування реагували на те, що отримали про себе таку нову інформацію, і чи отримали вони її?

Ірина Лоюк: Вони ще не отримали її. Ми поки працюємо з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій для того, щоб вони передивились наш звіт – можливо, підкорегували, прийняли якісь заходи. І далі ми будемо співпрацювати з місцевими органами влади.

Тетяна Трощинська: Ви моніторили всі області, крім окупованого Криму?

Ірина Лоюк: Ми в основному моніторили вісім областей і місто Київ. В першу чергу це східні області – Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Херсон, Харків, Запоріжжя, для порівняння ми також взяли Львів і Київську область та Київ.

В середньому ми бачимо, що рівень конфліктності чи ризиків є тривожним для всієї України. В тій чи іншій мірі він більш-менш відрізняється в областях, але йде певне збалансування щодо певних питань. Якщо рівень безробіття більший, ніж у інших областях, то, можливо, десь люди толерантніше ставляться один до одного. І так ми отримали середній показник, однак для кожного регіону можна зменшувати його, якщо вживати заходи відповідно до негативних явищ, які є в регіоні.

Тетяна Трощинська: Що ця тривожність, про яку ви сказали, означає в самопочутті людей?

Ірина Лоюк: Це означає, що існують ризики виникнення конфліктів щодо ВПО, існують ризики неінтеграції ВПО в певному регіоні, потрібно вживати заходи, щоб забезпечити комфортне проживання в цьому регіоні.

Найвищий ризик конфліктності – Донецька область. Він визначається тим, що в області рівень задоволення основних життєвих потреб досить невисокий у порівнянні з іншими областями. Також можна назвати Харківську та Херсонську. У Харківській ми досить високо визначали нетолерантність громади щодо інших, ніж ВПО, груп осіб, тому що там були випадки конфліктів, що приводили до жертв і до вбивств. Херсонська – цей показник також досить високий через виникнення конфліктів ще до проблем ВПО.

Найбільш сприятливі регіони – Київська та Львівська області, де рівень справедливого ставлення до ВПО та рівень підтримки є досить гарним, рівень соціального забезпечення також.

Тетяна Трощинська: Яка тут роль місцевого самоврядування або й центральної виконавчої влади?

Ірина Лоюк: Подавши наш звіт до МінТОТ, ми сподіваємось на те, що державні програми та стратегії будуть враховувати специфіку регіону та будуть передбачати, що по кожному регіону мають бути свої заходи та рекомендації місцевим органам влади діяти відповідно до того, що саме потребує громада.

Щодо місцевих органів влади, як у цьому дослідженні, так і в попередньому відмітили певну відсутність підтримки ВПО, відсутність програм підтримки.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.