Громадське радіо
Про це та про підсумки Зовнішнього незалежного тестування розповість директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.
Тетяна Трощинська: Ви маєте стосунок до адміністрування того, що стосується електронного кабінету?
Вадим Карандій: Ні, цим займається державне підприємство «Інфоресурс», але багато тієї інформації, яка розміщується в тому кабінеті, надав Український центр оцінювання якості освіти, зокрема результати ЗНО.
Тетяна Трощинська: Сьогодні, наскільки я розумію, починається додаткова сесія ЗНО?
Вадим Карандій: Так, десь близько 1,5 тисячі осіб на сьогодні складають тест з української мови і літератури. Це невелика кількість, але це особи, в яких за певних життєвих обставин трапилося так, що вони його проходять саме в цей день. В тому числі, є і особи з окупованих територій.
Тетяна Трощинська: Ви можете сказати, скільки приблизно абітурієнтів з окупованих територій цього року взяли участь в ЗНО?
Вадим Карандій: Сказати точно важко, тому що це оціночні показники. Оскільки ми цю інформацію отримаємо за способом подачі заяв, за яким ми можемо просто здогадуватися, що це особа є з відповідних територій. Зараз достеменну статистику зібрати досить складно, тому що на сьогодні діє окрема система вступу до вишів України – через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим –Україна», де результати ЗНО не є вирішальними та обов’язковими для того, щоб вступити до ВНЗ України.
Тетяна Трощинська: А якщо говорити про динаміку, що тут можна сказати?
Вадим Карандій: Процес відбувається приблизно однаково з року в рік, вся справа в тому, що для багатьох осіб, які походять з відповідних територій, навіть запровадження освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» – це просто ще додатковий шанс для вступу до вищих навчальних закладів. Дехто пробує себе, складаючи ЗНО, і в разі, якщо ця спроба є не дуже вдалою, йдуть вступати через систему освітніх центрів.
Тетяна Трощинська: Якщо говорити про цьогорічне ЗНО, воно чимось відрізняється від попередніх?
Вадим Карандій: Цього року, наприклад, абсолютно новий формат тесту з іноземних мов. Там введено оцінювання нового виду мовленевої діяльності, той, який не практикувався до цього, зокрема, сприйняття мови на слух або блок аудіювання. Він психологічно складно пройшов, тому що, мабуть, не всі абітурієнти були до нього морально готові, але результати зафіксовані нормальні.
Тетяна Трощинська: Скільки цьогоріч абітурієнтів взяло участь у Зовнішньому незалежному оцінюванні?
Вадим Карандій: Якщо брати українську мову та літературу, відповідний тест складало більше 320 тисяч учасників. Але, якщо говорити за кількість тих, які складали три-чотири іспити, це ті випускники, які бажають вступати до вищих навчальних закладів, то їхня кількість значно менша – десь 210 тисяч. Маю сказати, що результатом ЗНО є близько 180 тисяч учасників, це ті, які мають позитивні оцінки від 100 до 200 балів з 3-4-х предметів. Це є молоді люди, які є успішними в сенсі вступу до ВНЗ. Всі вони є потенційними вступниками, вони перейшли на наступний етап, створюють зараз електронні кабінети, і будуть змагатися в конкурсі на вступ до вищого навчального закладу.
Тетяна Трощинська: Чи змінюється вибір предметів абітурієнтами протягом останніх кількох років і що цьогоріч?
Вадим Карандій: Змінюється, і здебільшого тут вплив мають вищі навчальні заклади, які формують правила прийому. В залежності від того, які предмети вони виставляють на конкурс, такі предмети і обирають абітурієнти. Щоправда, минулого року, як ми пам’ятаємо, Міністерство освіти запровадило в умовах прийому єдиний перелік предметів ЗНО, за яким здійснюється відбір до ВНЗ. Це значно вплинуло на ситуацію, пов’язану із вибором предметів. Маю сказати, що, наприклад, є невеличкий ріст вибору предметів із математики – десь 4-5%. Найбільшим лідером із приросту учасників ЗНО з вибору предмету є англійська мова, тому що англійська є найбільш поширена на всі напрями спеціальностей. Є приріст на географію. Це, напевно, потрібно пов’язувати з тим, що напрями спеціальностей, зокрема, економіка та менеджмент, де цей предмет є одним з основних, є найбільш поширеним серед наших випускників та майбутніх абітурієнтів. Є дещо гірша ситуація із біологією. Серед причин, які можуть бути, на нашу думку, є введення певних новацій при вступі на медичні спеціальності, зокрема, обмеження балу, з яким допускаються учасники, у 150. Це спонукало слабо підготовлених абітурієнтів, ті, які ймовірно, не розраховують, чи вони можуть скласти на відповідну оцінку свій тест, відмовитися від вибору цього предмету.
Тетяна Трощинська: І тут цікаво розуміти, що вибір предметів формує, насправді, вищий навчальний заклад. Тут не йдеться, що ми за цим можемо оцінювати, що краще стали вчити географію, наприклад, чи більше знати англійську?
Вадим Карандій: Все правильно. Якщо говорити зараз, за якими предметами зараз дійсно можна робити оцінку, безумовно, це є українська мова, тому що цей предмет є обов’язковим. Також цю оцінку можна робити за такими предметами як математика, історія України і, можливо, вже англійська мова, бо вона є масовою.
На жаль, з інших предметів таку оцінку робити неможливо, оскільки то є вибір кожного окремого учасника, і мотивація такого вибору до кінця дослідниками не може бути прогнозованою, так само не можна буде отримати об’єктивної інформації про якість відповідної освіти.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.