«Громадське радіо»
Починаємо розмову темою виборів у Кривому Розі. Нардеп Олексій Скрипник («Самопоміч») повідомив, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який може бути проголосований 23 грудня, і згідно з яким у Кривому Розі буде проведено наступні вибори. «Ми відрізняємося від Росії тим, що в Україні люди мають свободу вибору»: вважає нардеп.
Далі продовжуємо темою законопроекту про створення електронного реєстру військовозобов’язаних. За словами Олексія Скрипника, в Україні вже багато разів пробували створити такий реєстр, адже досі такі реєстри є в паперовій формі у кожному окремому воєнкоматі, тож популярною «відмазкою» від мобілізації є те, що справа «губиться». Єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних не існує, і це заважає здійснювати громадянський контроль і відстежувати хід мобілізації та контингент мобілізованих, вважає народний депутат.
Ірина Славінська: Давайте почнемо з ситуації в Кривому Розі. Що чути у Верховній Раді з приводу незадоволення виборами місцевим населенням?
Олексій Скрипник: Вибори там пройшли не зовсім прозоро і легітимно. Є законопроект, який ми хочемо зареєструвати. Фракція вирішила не голосувати за всі інші законопроекти до проголосування нашого законопроекту. Можуть бути встановлені нові вибори, так як погодитися з останніми неможливо. В українців є можливість вибору.
Тетяна Трощинська: Чому неможливо домовитись, щоб зняти питання недовіри виборців?
Олексій Скрипник: Неможливо тому, що вибір є не зовсім легітимним. Також існують побоювання деяких політичних сил, що Кривий Ріг стане наступним Черніговом. Тут фобії є відповіддю.
Тетяна Трощинська: Продовжимо темою законопроекту 2504А-Д. Досі в Україні не було такого реєстру військовозобов’язаних?
Олексій Скрипник: В Україні намагались створити такий реєстр велику кількість разів. Вся проблема полягає в тому, що більшість документів знаходяться у паперовій формі. На сьогодні найпопулярніший спосіб «відкосити» від армії — це забрати справу з воєнкомата, і вона «губиться». Соромно, що у нас не існує досі реєстру по людям, яких варто призвати. Це призводить до парадоксів, наприклад, мобілізації симфонічного оркестру — замість людей, які можуть бути більш корисними для збройних сил. Важко призивати спеціалістів. Чи існує хоча б приблизний реєстр — це «військова таємниця». Насправді, таким словосполученням ми просто намагаємося виправдати власну незібраність і неспроможність контролювати процес.
У нас зараз війна. Ми потребуємо спеціалістів і особливого підходу. Нам необхідні списки демобілізованих і чесні висновки медичних комісій.
Ірина Славінська: Але як електронний реєстр зможе вплинути на вердикти лікарів?
Олексій Скрипник: Дуже просто. Вся автоматизація призначена для прозорості. Мається на увазі вся система. Було б дуже корисним розуміти, хто несе відповідальність за діагнози, щоб ставити питання доцільності таких людей на своєму робочому місці. А може і притягнення до більш серйозної відповідальності.
Але є одне «але». Рано чи пізно нам доведеться дійти до контролю армії з точки зору суспільства. З’явиться багато питань.
Ірина Славінська: Як у електронній реєстр зможуть потрапити загублені електронні справи?
Олексій Скрипник: Базою для реєстру має слугувати база виборців. Це може стати прикрим фактором для багатьох воєнкомів. Ми мусимо зробити професійну армію за прикладом навіть не Ізраїлю, а невеликої Латвії, яка не має іншого вибору, як вчитись оборонятись.