Олексій Кошель, керівник Комітету виборців України «Дослівно» розповідає про дослідження стосовно виконання політиками своїх передвиборчих програм.
Михайло Кукін: Проект називається «Дослівно». Тобто ви берете цитати відомих політиків або нинішніх депутатів передвиборчого періоду і порівнюєте їх обіцянки з реальними діями?
Олексій Кошель: Насправді методологія дослідження значно складніша. Наші експерти працюють з великими масивами інформації. Ми аналізуємо публічні обіцянки політиків, ключових спікерів партії, як у виборчий, так і у міжвиборчий періоди.
Також ми аналізуємо їх виборчі програми, публічні документи, які пропонують партії. Наступний крок — аналіз законотворчості: як вони голосують і яку участь беруть у розробці законопроектів. І один з ключових документів — це коаліційна угода, адже низка її положень складається з обіцянок політиків.
Я хочу нагадати, що парламент цього скликання вперше має коаліційну угоду, яка має чіткий календарний план виконання. І ці принципи і тези вже неодноразово порушені.
Наше завдання — започаткувати нову якість політичної культури, щоб ми могли аналізувати політиків не за показниками ораторського мистецтва, а за якістю їх роботи.
Михайло Кукін: Ви думаєте, що наші виборці так швидко виховаються?
Олексій Кошель: Виборці на сьогодні мають досить мало даних, на яких можна базувати свою політичну позицію. Зараз важливо, щоб виборець отримав якісну інформацію: як працювали фракції щодо конституційної реформи, щодо реформи децентралізації, судової і так далі.
Ми плануємо щомісяця оприлюднювати звіт по кожній із реформ і показувати виборцям реальну картину того, що відбувається в парламенті.
Нам важливо запроваджувати нові елементи — це і дебати, і публічні звіти політиків.
Михайло Кукін: І, мабуть, відповідальність за відповідність дій своїм обіцянкам і передвиборчій програмі?
Олексій Кошель: Дійсно, немає такої відповідальності, але є механізм політичної відповідальності. Він реально працює. Але знову ж таки виборці повинні отримати певний масив матеріалу, за яким вони зможуть робити свої висновки про роботу парламенту.
Михайло Кукін: У нас відповідальність виражається лише в тому, що наступного разу за політика не проголосують. Чому немає норми про відклик?
Олексій Кошель: Давайте згадаємо про колись успішні політичні проекти, які повністю зникли з політичного життя. Це, наприклад, «Партія Зелених», блок «За єдину Україну», «Наша Україна», «Соціалістична партія України», які попри успішні кампанії не пройшли до парламенту наступного скликання. Тобто виборці роблять свої висновки, а наше завдання — допомогти їм і показати, як реально працюють політичні сили.
Я переконаний, що зараз лідери парламентських політичних сил впевнені, що вони гарантовано перемагають на наступних виборах, так само як були впевнені їх попередники, які зникли з політичної мапи. Тому зараз дуже важливо проводити аналіз і не лише доносити інформацію до виборців, а й стимулювати до роботи самі політичні партії.
На сьогодні важливо показати політикам, що не потрібно політизувати 100% питань, які знаходяться в парламенті, головне — вивести питання реформ за межі політичних спекуляцій і конфліктів.
Анастасія Багаліка: Мені здається, що у розмові про політичну відповідальність партій і політиків доцільно також говорити про те, що саме вони обіцяють у своїх передвиборчих програмах. Адже часто у пунктах програми фігурують обіцянки, які взагалі не можуть бути виконані. Це працює, тому що українські виборці не знають, хто і що може в нашій країні, де обирається парламент і президент, але більшість роботи виконує Кабмін.
Олексій Кошель: На превеликий жаль, українська політика живе у форматі красивих передвиборчих гасел, але змістовних програм на сьогодні дуже мало. Наприклад, один з політиків під час останніх президентських виборів виступав із гаслом: «Я поверну Україні Крим». Прекрасне гасло, і частина виборців голосувала саме за нього. Але він не запропонував програми і механізми повернення Криму. Це не проблема одного політика, це проблема загалом держави: беззмістовні вибори роблять беззмістовною державну політику.
Михайло Кукін: Тобто наші люди хочуть чути гасла, але не хочуть заглиблюватись у програми? Як виховувати українського виборця?
Олексій Кошель: Я думаю, український виборець значно мудріший і розумніший, аніж його уявляють українські політики. І коли ми дивимось на результати соціологічних опитувань і бачимо велику частину тих, хто ще не визначився. Це відповідь партіям на неспроможність реалізовувати свої програми і ефективно працювати у парламенті.
Ми бачимо й приклади, коли партії не працюють у режимі гасел. Наприклад, партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка постійно отримує досить високі електоральні показники. І хоча їх не вистачає для проходження в парламент, але запит на змістовну політику насправді існує.
Анастасія Багаліка: Що і як ви аналізуєте? Розкажіть про своє перше дослідження.
Олексій Кошель: Перше дослідження було покликане проаналізувати, наскільки фракції парламенту працюють на реалізацією своїх обіцянок, щодо реформи децентралізації.
Проблема реформи в тому, що, на мій погляд, самі політики не розуміють її зміст і потребу в ній.
Насправді до нових об’єднаних територіальних громад мають бути прив’язані інші реформи. Але оскільки це реформа незрозуміла, то на ній найкраще спекулювати. Ми бачимо ситуацію, коли 70% фракції голосує за закон по децентралізації, а вже за кілька тижнів лідер партії критикує рішення, за яке вони голосували.
Ми проаналізували, як голосували фракції, і результати дуже плачевні. Блок Петра Порошенка і «Народний фронт» реалізовували свої обіцянки на рівні 55-60%. Це вкрай мало для проурядової і пропрезидентської партій. Інші три фракції колишньої коаліції — в районі 40%. Опозиційний блок поставив рекорд — лише 29%, при тому, що обіцяно було не менше, аніж іншими політичними силами.
Михайло Кукін: Йдеться ж не лише про голосування, а й про зміст законопроектів, винесених на розгляд?
Олексій Кошель: Ми проводимо детальний аналіз законопроектів, які розроблялися і були прийняті у цій сфері. Ми беремо до уваги, і хто був автором законопроекту, і хто співавтором.
На сьогодні парламент закиданий великою кількістю законопроектів. За даними віце-спікера парламенту, Верховна Рада приймає лише 5% законів від зареєстрованої кількості. Але, якщо проаналізувати кількість зареєстрованих законопроектів парламентом цього скликання порівняно з попереднім, то побачимо зростання їх кількості майже вдвічі. Тобто політики грають кількістю законопроектів.
Ми завжди звертаємося і до журналістів і до українських виборців — ніколи не оцінюйте роботу народного депутата України за кількістю зареєстрованих законопроектів.
Михайло Кукін: У вас на сайті є інформація, що наступні дослідження будуть стосуватися тем енергонезалежності та тарифів. Коли будуть презентовані результати цих досліджень?
Олексій Кошель: Я думаю, що наступного тижня ми презентуємо ці дослідження. Вони будуть стосуватися загалом соціальних законопроектів, тому що це той напрямок, де найчастіше зосереджуються депутати.