Наказом Мін’юсту від 27.06.2018 № 2059/5 були внесені зміни до Порядку користування документами Національного архівного фонду.
Анатолій Хромов, заступник директора архіву СБУ, кандидат історичних наук пояснив, у чому саме полягає нещодавнє обмеження:
«Нові зміни офіційно дозволяють людям робити копії власними технічними засобами – прийти і зробити копії на телефон і фотоапарат, але далі починається «окрім». І ці «окрім» включають у себе фактично більшість всього Національного архівного фонду».
Зокрема зміни передбачають заборону копіювати документи більші формату А4, документи з товщиною корінця понад 4 см – а це більшість генеалогічних документів – метричні книги підшиті у великі стоси. Заборонено копіювати документи, текст яких написаний олівцем, залізогаловим чорнилом.
«Якщо зрозуміти думку розробника Порядку, то виходить, що можна безкоштовно копіювати лише, наприклад, документи 1990-х – які не мають такого актуального значення для більшості користувачів»,- говорить він.
Також Анатолій Хромов зазначив, що інтерес до архівних матеріалів зараз дуже високий – до архіву щодня приходять люди, які з’ясовують долю власних дідів, прадідів, які були репресовані, або ж тих, які служили в КДБ та інших органах, відповідно нові зміни суттєво обмежать цю можливість.
«Коли обмежуються права людей на користування, то ці документи не є актуалізовані, вони не інтегровані в суспільство. Чому прогресивна частина архівістів і користувачі борються за ці права? Коли кожен може прийти, зробити копію, виставити її в соцмережах, це приваблює й інших до того, щоб займатися сімейною історією. А сімейна історія – це частина національної історії, люди краще розуміють ті процеси, які відбувалися з нашим народом і країною».
Український інститут національної пам’яті вже направив листи до Міністерства юстиції України та Державної архівної служби України з проханням відновити можливість громадянам копіювати архівні документи.
Окрім УІНП, деякі інші інституції публічно висловили свою позицію щодо обмежень, зокрема Інститут української археографії при НАНУ, зазначив історик.
Обмеження, які вступили в силу, калькують, дублюють обмеження, які нещодавно були в Росії – певні активісти знаходять у російському «Порядке использования архивных документов» і в деяких статтях щодо обмежень українського схожість на 100%, розповів історик.
«Це просто плагіат і переклад, що дуже дивно, особливо в нинішній суспільно-політичній ситуації»,- додав він.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.