Новий закон об’єднає реєстри зниклих безвісти в єдину базу даних

Лариса Денисенко: Яка в нас ситуація з процедурними питаннями, що регламентують закон? Чому виникла необхідність запровадження законопроекту?

Сергій Петухов: Статус безвісти відсутньої особи надається такій особі через рік після її зникнення. Цей порядок працює в звичних ситуаціях, не пов’язаних з масовими подіями. Коли ми маємо справу з ситуаціями масової загибелі людей, яких не можна одразу знайти чи ідентифікувати, виникає необхідність обліку цих людей і пришвидшеного надання їм такого статусу.

Таким чином, це питання прискореного адміністративного порядку визнання особи безвісти зниклою і створення єдиного реєстру таких осіб. В базі можуть бути дані як про людей, що зникли, так і дані про знайдені тіла чи рештки, що в майбутньому дозволять ідентифікувати людину.

Ірина Славінська: Наскільки цей реєстр буде відкритим?

Сергій Петухов: Реєстр буде відкритим, принаймні, його велика частина. Зокрема через те, що його мета полягає в тому, щоб дозволити родичам шукати в базі зниклих безвісти.

Лариса Денисенко: Хто відповідатиме за ідентифікацію осіб?

Сергій Петухов: Відповідальність за ведення реєстру буде покладена на Національну поліцію Україну. Вони ж повинні будуть проводити оперативні чи розшукові заходи для того, щоб знайти чи ідентифікувати людину.

Лариса Денисенко: Як відбуватиметься реформування системи?

Сергій Петухов: Ми готуємо той закон, який є підставою для більш упорядкованого способу роботи. Для його прийняття Національна поліція Міністерства внутрішніх справ має прийняти відповідні підзаконні акти і самостійно визначити, яким чином має функціонувати Національне довідкове бюро.

Лариса Денисенко: Наскільки Міністерство внутрішніх справ було причетне до створення законопроекту?

Сергій Петухов: Вони знають про цей закон і згодні з його формулюванням. Також ми дізналися думку Міжнародного комітету Червоного Хреста і Національного комітету. Законопроект базується на модельному законі для країн СНД, який був розроблений Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

Лариса Денисенко: В який спосіб відбуватиметься присвоєння статусу безвісти зниклого?

Сергій Петухов: Оперативне надання такого статусу важливе тому що закон передбачає створення фонду, який допомагатиме родичам зниклої людини. Це адміністративний порядок. Той, хто буде вести реєстр має переконатися, що інформація про особу відповідає дійсності і прийняти рішення про внесення її в реєстр. Цю процедуру має розробити Національна поліція.

Лариса Денисенко: Наскільки цей законопроект сприятиме пошуку таких людей. Хто буде опікуватись збереженням пам’яті загиблим?

Сергій Петухов: Має існувати процедура збереження ДНК матеріалів померлих людей, поховання решток, ідентифікація могил, а також занесення всіх цих даних у реєстр. Все це обліковується і зараз, проте маючи єдиний реєстр буде набагато легше знайти необхідну інформацію.

Лариса Денисенко: Як ви вважаєте, чи не будуть данні утаємничуватись працівниками СБУ чи Міноборони?

Сергій Петухов: Не всі данні мають бути публічними, є інформація, що захищається законом про захист персональних даних. Опублічнювати треба данні, які є необхідними для пошуку особи.

Лариса Денисенко: Законопроект вже завантажено на сайт Міністерства юстицій. Як можна долучитись до громадського обговорення?

Сергій Петухов: Ми приймаємо всі пропозиції на нашу електронну адресу допоки закон не буде прийнято.