30 квітня Петро Порошенко оголосив про офіційне завершення формату Антитерористичної операції на території Донбасу та перехід до операції Об’єднаних сил. Таким чином на сході України починається операції Об’єднаних сил на чолі з командувачем і Об’єднаним штабом. Об’єднаний оперативний штаб уже діє в системі Генштабу. Йому підпорядковуються не тільки підрозділи Збройних сил, але й усі силові структури, розташовані на території Донецької та Луганської областей.
Олена Бадюк: Чи насправді формат АТО відсьогодні переходить до нового формату, чи це все ж таки паралельні поняття?
Олександр Мусієнко: Це новий формат, який все таки удосконалює і надає більше повноважень Збройним силам України, що є нормальним в умовах війни, коли є агресія Російської Федерації. Все таки провідну роль, і юридичну, і фактичну у відсічі агресії мають відігравати військові. Це нормально. Нарешті це унормовано хоч якось. Що змінюється? Юридично здійснювати керівництво операцією Об’єднаних сил буде відповідний командувач. Не буде більше здійснювати командування операцією юридично заступник голови СБУ. Це удосконялює механізм для військових. Якщо говорити про АТО, чому такі колізії виникають. Тому що намудрували із законодавством, тому що можна було це все вирішити ще у 2014 році, ввівши режим воєнного стану, який би передбачав фактично те саме для людей.
Олена Бадюк: Власне про це говорять багато експертів. Чому не воєнний стан на окремих територіях?
Олександр Мусієнко: На цій території це потрібно було зробити, і це б зняло масу питань. По-перше, повноваження військових, вони були б унормовані, не тільки цим законом. По-друге, військово-цивільні адміністрації, їх, відповідно до нового закону, не потрібно було б створювати. Певні режими, які порушують і відступають від прав людини. Це також було б унормовано. Все було б чітко і зрозуміло. Була би створена ставка верховного головнокомандувача, президент як головнокомандувач замкнув би на собі керівництво усією військовою ієрархією. Я думаю, що це робилося якраз для того, щоби воєнний стан ввести іншими способами. Ось вони обрали таку конфігурацію, ввести це таким законом. А всі ознаки воєнного стану є ітак.
Олена Бадюк: Наскільки це було зроблено своєчасно і чи означає, що цей формат є довготривалим і до яких наслідків може призвести?
Олександр Мусієнко: Формат є довготривалим однозначно, оскільки ми бачимо, що поки немає передумов для завершення війни. Агресія не припиняється, Росія війська не виводить, агресивну політичну риторику не припиняє, а відтак говорити про завершення війни не доводиться. Тому безумовно операція надовго. Що це може змінити? На мою думку, нічого, порівняно з АТО. Єдине, що у військових з’являється більше повноважень і для них це безумовно добре.
Єдине, що у військових з’являється більше повноважень і для них це безумовно добре.
Олена Бадюк: Але наскільки це добре для місцевих мешканців? І чи є ризики, виходячи з тих положень, які прописані у законі, порушень прав людини? Принаймні про це говорили правозахисники і наголошували, що повноваження прописані, але вони можуть бути перевищені.
Олександр Мусієнко: По-перше, ніхто не застрахований від перевищень повноважень будь-ким: або працівником правоохоронного органу, або військовослужбовцем. За це є відповідальність відповідна у Кримінальному Кодексі. Ніде на 100% виключити такі ризики неможливо.
Я хочу нагадати, що у 2015 році Верховна Рада ухвалила відповідну заяву до звернення до європейських і міжнародних організацій, зокрема до ПАРЄ, ОБСЄ та інших, про тимчасовий відступ від пакту про міжнародні і громадянські права, це передбачено якраз цим пактом. Це зроблено для того, щоб в умовах військового конфлікту надати право військовим і представникам спецслужб, здійснювати наприклад привентивне затримання бойовиків та інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, агресії проти України, веденні агресивної війни, вчиненні терористичних актів тощо. На 72 години можна їх затримувати без санкції суду. Тобто є механізми, які в умовах міжнародних конфліктів застосовуються механізми відступу від окремих положень прав людини, але війна передбачає особливий правовий стан, і нормально коли відступ від цих прав відбувається. Разом з тим це жодному органу не надає право порушувати права людини чи застосовувати надмірну силу.
Олена Бадюк: Наскількі формулювання операції Об’єднаних сил корелюється з Мінським процесом? Чи для «Мінська» не має значення, яким чином сформулбована операція?
Олександр Мусієнко: Це виключно внутрішні права держави визначати, як ми діємо на відсіч агресора. Це визначає міжнародне право.
Олена Бадюк: Наскільки такий формат сприятиме поверненню непідконтрольних територій, чи це не залежить від формату?
Олександр Мусієнко: Це не залежить від формату, потрібно дивитися взагалі на подальшу стратегію повернення цих територій.
Олена Бадюк: Яким чином ця Операція, що вже стартувала, дасть результати у найближчому майбутньому:
Олександр Мусієнко: Я думаю, що це покращить координацію управління у першу чергу органам військового управління, це для них великий плюс і добре, що це зроблено. Врешті, поки що важко прогнозувати, але я думаю, що кардинально це нічого не змінить.
Олена Бадюк: А що може вплинути?
Олександр Мусієнко: Фактори лежать у великій міжнародній геополітичній площині. Корінь конфлікту лежить у двох принципових площинах. Перше — це не допустити Україну в НАТО, в Євросоюз. Лишити Україну у такій «буферній зоні» впливу «руського міра». Але ці плани вже зруйновані. Україна вже відкололася і ніколи не буде у таких відносинах, як були до війни.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.