Перепоховання видатних українців коштує від $5000, — Кулик

Прах письменника Олександра Олеся і його дружини Віри Кандиби 3 січня ексгумували у Празі. Раніше за могилою доглядав і сплачував ренту меценат Володимир Михайлишин, який нещодавно помер. Його син Роман Михайлишин поховав батька на місці могили Олесів.

Про поховання видатних українців за кордоном говоримо з Ігорем Куликом, начальником управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті.

Лариса Денисенко: Ситуація з перепохованням останків Олександра Олеся підняла цілий пласт питань, про які мало говорилося і думалося раніше. За інформацією вашого Інституту, понад 250 тисяч видатних українців поховані по всьому світу. Як зрозуміти, хто відповідає за ці могили, хто платить ренту, чи все про всіх ми знаємо?

Ігор Кулик: Треба розуміти, що могила Олександра Олеся і його дружини Віри не була під загрозою, бо саме поховання було чітко ідентифіковане, у належному стані, проблем з ним не передбачалось. Якщо в цілому говорити про Ольшанське кладовище у Празі, то там є багато могил, які взагалі важко ідентифікувати. Але хто платить, той і замовляє музику — нащадки мають право вирішити, що робити з цими могилами, кого там ховати. Прах Олесів буде перепоховано в Україні, думаю, за кілька місяців.

Якщо говорити про проблему ширше, то треба розуміти, що ці 250 тисяч — це лише приблизна кількість, точної ми не можемо встановити. Ці питання має вирішувати не хтось один. Абстрактно — держава, конкретно — комісія, якісь міжвідомчі зібрання, в тому числі Інститут національної пам’яті, Міністерство закордонних справ.

Анастасія Багаліка: Наскільки дорогим може бути перепоховання в Україні одного українського діяча, могила якого зараз за кордоном?

Ігор Кулик: Якщо це Бразилія, де є багато могил українських діячів, то це дуже великі суми. Якщо говорити про Європу, то окрім юридичних питань, фінансові витрати на перевезення і захоронення одного тіла — 5 тисяч доларів.

Анастасія Багаліка: При Міністерстві культури, за участю Інституту національної пам’яті, буде створено спеціальну комісію, яка має скласти список усіх закордонних захоронень видатних українців. Наскільки швидко вдасться створити цю комісію, коли ми побачимо результати її роботи?

Ігор Кулик: Тут є кілька завдань. Перше — у Києві в центрі необхідно створити пантеон. Це не буде поховання у класичному стилі, а місце для пам’яті героїчних звершень, пам’яті тих, хто поклав своє життя. Так само тут має бути прах невідомого солдата АТО. По цьому є відповідний указ, розпорядження, створений оргкомітет. Але, на жаль, за 1,5 роки дії цих нормативно-правових актів він не був скликаний.

Анастасія Багаліка: Якщо таке місце буде знайдено, то де це?

Ігор Кулик: Є кілька варіантів, але це тільки пропозиції, які обговорюються, вони поки що офіційно не розглядаються: свята Софія, парк, де зараз Арка дружби народів, Андріївський узвіз, на Грушевського біля метро Арсенальна. Це місця, де є певна площа, де є можливість це створити.