Перевиборів не буде. Ця Рада досидить до кінця, — Тарас Чорновіл

Про початок парламентської сесії говоримо з політичним оглядачем Тарасом Чорноволом.

Анастасія Багаліка: Зараз майже всі дають прогнози на наступний політичний сезон. На сесії вже обмовилися, що потрібно підтримати закон про спецконфескацію та інші ініціативи. Чого чекаєте ви?

Тарас Чорновіл: Ще тиждень тому я зробив свій перший прогноз. Вчора, після погоджувальної ради, яка виявилася неймовірно спокійною, переглянув його. Основне: не прозвучало слово тарифи в контексті з жорсткою політичною полемікою. Не прозвучало: ультиматум і погрози блокувати сесію.

Очевидно, тема тарифів в силу того, що є хоча б якісь системи субсидій, не буде болісною для тої категорії, на яку працювали українські політики. Теми блокувань зараз чомусь не постало. У мене була думка, що у вересні-жовтні буде дуже гаряче у Верховній Раді. При чому, у вересні у Верховній Раді, а у жовтні будуть пробувати робити певні заворушення поза межами ВР: імітувати походи на Кабмін, ВР, обладміністрації. А в листопаді все стихне, коли прийдуть перші платіжки і стане зрозуміло, що не все так страшно.

Я вважаю, що і осінь має шанс бути спокійною політично. Вчора — погоджувальна рада. Сьогодні те, що не було демаршів під час виступу президента, які попередньо прогнозувалися. Він сказав кілька речей, що для людей, які сидять в залі, були дуже болісними. Ви згадали, що він наполіг на законі про спецконфіскації. І він зробив кілька натяків стосовно того, хто і як перешкоджав діяльності прийняття певних рішень. Він сказав про ринок землі: що не буде наполягати, дотискати, але ми все одно мусимо готуватись до цього, готувати відповідну базу, прийти до того, що ринок землі буде. Давайте не забувати, що є принаймні кілька політичних фракцій у ВР на комуністичному гаслі: «Землю не продають». Якраз у всьому світі землю не продають тільки в комуністичних країнах. І бачимо, що спокій загалом є: на це не було жорсткої реакції.

Андрій Куликов: Ви сказали, що очікували імітацію походів на Кабмін, ВР. Але похід відбувся, але на телеканал «Інтер». Наскільки це лягає у загальний план політичного сезону?

Тарас Чорновіл: Це занадто вибивається з логіки усіх політичних сил, які є в Україні. Починаючи від жорстко націоналістичних і закінчуючи тими, які вважаємо помірковано проросійськими. Ніхто з них не планував подібних речей. Одні розуміють, що на них посиплеться шквал критики, їх сприймуть як абсолютно неконструктивних, з якими не можна працювати. А для інших — це побоювання того, що раптом прецедент сприйметься і до їхніх телеканалів та фірм почнуть ходити люди. Тому я переконаний, що українські політичні сили тут не зіграли своєї ролі. В Україні це нікому невигідно. Хіба що людям типу Коханівського, колишнього керівника батальйону «ОУН», подібним жорстко деструктивним особам, які тут, ніби, і не були помічені.

У мене є відчуття, що використали звичайний пікет під «Інтером», який дійсно був виявом громадського обурення. Він був добре анонсований, про нього знали задовго наперед. Припускаю, що в цей момент була заготована провокація всередині. Дуже вже російський варіант. Якщо вони підривали свої будинки у Волгодонську, Москві колись, чому не можна підпалити свій вірний канал і дістати дуже серйозний політичний ефект?

Анастасія Багаліка: В промові президента було згадано про реакцію на можливе вторгнення з боку РФ. Наскільки реакції у вимірі цієї теми традиційні?

Тарас Чорновіл: Це чи не єдина теза, яка повністю кочує з 2014 року з виступу у виступ. Можу сказати, доки ми маємо сусіда, від якого можна очікувати всього, доки в Росії є фашистський режим. А Росія сьогодні класична фашистська держава за всіма означеннями, які можна визначати. Тому доки є держава з непрогнозованим лідером, імперськими замашками, постійним бажанням показати світу «кузькину мать», очікувати можливості небезпечних результатів треба. Самі вони можуть загнати себе в глухий кут, не маючи потреби, настрою, чітких планів робити наступальну операцію, Одна група, випередивши другу, може створити передумови, після яких друга група теж буде змушена почати чергову ескалацію конфліктів. Не думаю, що це буде максимально потужна наступальна операція на великі міста. Але кровопролиття, просування вперед (максимум до атаки на Маріуполь) можливі.

Анастасія Багаліка: Були згадані законодавчі ініціативи, чи буде в розрізі того, скільки всього треба прийняти та обговорити, істотна конкуренція між політичними силами з втягуванням у ці події суспільства?

Тарас Чорновіл: Прозвучало невідкладне питання про дерегуляційні закони для економіки. Чітко прозвучало, що треба дещо приймати для армії, оборони. Це те, що було у зверненні президента. Решта — в основному, подальші перспективи.

Але ми вже вчора мали засідання погоджувальної ради у ВР, де вже був накиданий загальний порядок денний на сесію. Якщо нічого не зміниться, зараз би мали голосувати за порядок денний. Під час цього голосування проявляється суттєва річ. За ним можна побачити, чи є налаштування на якусь роботу і чи є налаштування на конфлікт.

Коли починаються вимоги викинути ті закони, а ті — доставити, коли починаються ультиматуми, зрозуміло, що Рада буде працювати цю сесію: стінка на стінку. Коли ж бачимо, що нема застережень, всі згодні, але хронічно десять разів ставиться порядок денний на голосування і весь час не набирає голосів, означає, що знову починається жорстка розхлябаність.

Порядок денний не є жорстко конфліктний. Купа фракцій будуть кричати, що там нема вагомих законопроектів для них. Але їхні законопроекти часто враховані там як альтернативні. Реалізувати все вдасться на 60-70% при ідеальній роботі Ради. Але навіть якщо це буде, то відбудеться тільки тоді, коли не буде блокувань і затримок.

Вчорашній день показав, що попередньої заготовки на блокування і розвал роботи ВР нема.

Андрій Куликов: Наскільки, використовуючи тезу, що проти нас йде війна, можлива спроба переконати суспільство, що нам потрібна тверда рука аж до того, що буде відроджена теза про потребу українського Піночета?

Тарас Чорновіл: Ця теза у нас поєднується з протилежною. Є таке явище, яке називається суспільна шизофренія. Найпростіше визначення шизофренії — роздвоєння особистості. Вчора на одному радіоканалі я почув в одному запитанні додзвонювача дві тези: «Чому президент досі не ввів таких речей і не добився цього». І в закінченні: «Чому президент узурпує владу?»

У першій частині людина говорить про повноваження, які президенту заборонено брати. І обурюється, чому президент цього не робить. Коли ж йдеться про те, щоб дати такі повноваження президенту, — крик про узурпацію влади там, де її нема.

При варіанті суспільної шизофренії очікувати того, що буде твердий запит на сильну руку, напевно, не варто. Ми хочемо швидких результатів, але ми тут дуже інфантильні. Ми чекаємо, що влада щось-якось зробить, не розуміючи і своєї відповідальності за те, що частину тієї влади ми самі створили. Часто створили так само інфантильно: іноді за гречку чи красиві обіцянки.

Ця Верховна Рада буде до кінця своїх повноважень всі п’ять років.

Андрій Куликов: Коли у нас з’явиться нова ЦВК і наскільки ймовірне проведення дострокових парламентських виборів?

Тарас Чорновіл: По ЦВК точно не знаю. Це питання до членів коаліції і опозиції, коли вони нарешті домовляться. Думаю, це повинно з’явитися в цьому місяці. Пізніше буде просто неправильно.

Що стосується виборів, з тональності виступу президента і його слів було чітко сказано: ніяких дострокових виборів не буде. Із тональності поведінки опозиції зрозуміло, що вона прийняла правила гри і розуміє, що дострокових виборів не буде. Я перед виборами говорив: люди, добре підходьте до виборів. Ця Верховна Рада буде до кінця своїх повноважень всі п’ять років.