Громадське радіо
У київському телецентрі «Олівець» (вул. Мельникова, 42; АСБ 1) 11 квітня відбудеться Media Forum Terciman. Тема форуму: «Кримська тема в українських ЗМІ». Участь у заході є безкоштовною. Кількість місць обмежена. Реєстрація учасників на місці триватиме з 10:30 до 11:30.
Андрій Куликов: Чому цей всеукраїнський форум «Кримська тема в українських ЗМІ» відбудеться саме 11 квітня?
Муслім Умеров: 11 квітня – це одразу через день після 135-ї річниці від дня заснування першої кримськотатарської газети «Терджиман», і 11 квітня відбудеться перший медіафорум на кримську тему.
Андрій Куликов: Мене завжди дещо дратувало й бентежило те, що різноманітні важливі заходи ми прив’язуємо до якихось дат. А якби не було 135-ти років «Терджиману», скільки би ми ще чекали з таким форумом?
Катерина Некреча: Насправді, кримська тема серед медійників протягом цих чотирьох років піднімалася. До прикладу, на Львівському медіафорумі, на Docudays UA, на Книжковому арсеналі завжди є панель по Криму – дискусії чи покази документальних фільмів, в яких «Крим. Реалії» часто бере участь.
Наприклад, 26 лютого в День спротиву Криму проти російської окупації також традиційно ми всі об’єднуємося в групи, робимо спільні марафони – телемарафон, до прикладу. Такі речі дійсно існують, ми маємо можливість спілкуватися один із одним, співпрацювати і дуже класно, що й цього разу є така ініціатива, до якої «Крим. Реалії» також долучилися, тому що це завжди збільшення аудиторії – це дуже важливо, що ми маємо такі партнерські ефіри та марафони.
Андрій Куликов: Як вам вдається сполучити телебачення та радіо?
Катерина Некреча: Якщо говорити про «Крим. Реалії», то в перші місяці окупації з’явився сайт. Звісно, сайт без фотографій та відео сьогодні також неможливий – це мультимедійний майданчик. В 2015 році я долучилася до проекту радіо «Крим. Реалії», коли завдяки співпраці з «Українським радіо» на середніх хвилях ми стали мовити для Криму приблизно годину на день, робити ток-шоу. З 2017 року ми запустилися 24/7 (105.9 ФМ).
Андрій Куликов: Мусліме, ви ініціатор ідеї проведення медіафоруму. Довго до цього приходили?
Муслім Умеров: Я пішов на факультет журналістики Таврійського національного університету і запитував у студентів, чи подобається їм вчитися в Києві, чи класні в них викладачі та чи хочуть вони бути журналістами. Реакції були в усіх різні, але ми прийшли зі студентами до того, що для них дуже мало інформації висококласних журналістів. Дуже хочеться бути журналістом, але як це має бути взагалі; знання, якими можуть поділитися висококласні журналісти – в цьому, напевно, й допоможе медіафорум. Він має об’єднати висококласних журналістів і тих, хто тільки починає чи хоче бути журналістами.
Андрій Куликов: Катерино, для вас, для людини, яка має великий досвід у радіо та телебаченні, в чому зацікавленість взяти участь у форумі?
Катерина Некреча: Ми працюємо на те, щоб у Криму нас читали, слухали та бачили. І такий обмін аудиторією в тому числі важливий. Для нас важливо, щоб про «Крим. Реалії» знало більше людей, і ми вже відчуваємо, що за ці чотири роки стали певним джерелом інформації для українських медіа.
В редакції вже жартома називають мене любителькою проводити різні марафони. Це справді так, бо це для нас можливість познайомитися в своєму медійному середовищі, обмінятися досвідом, доповнити один одного. Для наших глядачів, слухачів це ще одна можливість побачити, почути більше. Це виготовлення контенту, який кожен із нас, можливо, не зміг би окремо зробити таким масовим, настільки популярним, зібрати всіх спікерів, які, звісно, до всіх нас ходять на ефіри, але коли на одному майданчику ми збираємо всіх разом, вони обмінюються думками, десь, можливо, є дискусія, – це породжує відповіді на питання, які давно є в нашої аудиторії, в нас, тому це також важливо.
Андрій Куликов: Мусліме, наскільки вписаними в загальну українську журналістську діяльність відчувають себе кримськотатарські журналісти, особливо ті, які працюють кримськотатарською мовою? Що для вас цей форум – більше себе показати чи про когось дізнатися?
Муслім Умеров: Це, напевно, такий мікс. Показати себе, що роблять кримськотатарські журналісти, які мовлять кримськотатарською мовою, але й відібрати для себе те, що українські журналісти давно пройшли, етапи становлення – це друге. І третє, напевно, – об’єднатися з українськими журналістами, україномовними журналістами, українцями, неукраїнцями, тому що ми живемо в одній країні, а ці проблеми стосуються не тільки кримських татар.
Андрій Куликов: Що найсуперечливішого чи найгострішого готовий сказати Муслім Умеров на форумі?
Муслім Умеров: Виступати я не буду. Подякую тим, хто прийшов. Але хотів би почути ідеї і побачити співпрацю між журналістами. Кримська тема для мене найгарячіша, бо я представник Криму і для мене найшвидша деокупація Криму є основною проблемою та завданням.
Андрій Куликов: Катерино, якої найсуперечливішої теми ви очікуєте від форуму?
Катерина Некреча: Є окремі думки про те, що таке кримськотатарська журналістика, кримськотатарські журналісти, українські, якісь ще. Насправді, я такої різниці в роботі з «Крим. Реалії» за три роки не помітила, а в нас також у редакції є журналісти-кримські татари. Немає такого розподілення за національною ознакою – тут питання професійності або ні, більше досвіду або ні, які є бажання і що людина хоче робити в цій професії. Мені здається, мета цього форуму в тому числі показати: ось кримська журналістика, кримські медіа, вони сьогодні існують. І існують трьома мовами: українською мовою, російською та кримськотатарською.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.