Поджог или перформанс, МАФ или храм? Подробности «дела архитекторов»

Шевченковский районный суд Киева 27 января избрал меру пресечения в виде ареста на 60 суток с альтернативой внесения залога в размере 2,2 миллиона гривен для Алексея Шемотюка и Александра Горбаня, которых полиция подозревает в попытке сжечь Десятинный монастырь Украинской церкви Московского патриархата

На место поджога приехала полиция, и застала поджигателей на месте преступления.

В нашей студии режиссер, волонтер и общественный деятель Даниил Ковжун, который является другом задержанных.

Татьяна Курманова: Кто же такие Алексей Шемотюк и Александр Горбань?

Даниил Ковжун: Это наши давние друзья, мы знакомы еще с домайдановских времен. Это яростные патриоты с высокими моральными принципам и с нулевой толерантностью к несправедливости. Это заставило их выйти на Майдан, а после – на войну. Сразу после Майдана Леша Шемотюк пошел воевать сначала добровольцем, вместе с ним пошел воевать брат Саши Горбаня, а потом Шемотюк вернулся, получил повестку и пошел воевать в ЗСУ.

Татьяна Курманова: Что случилось 25 числа? Был ли поджог? СМИ и сайт Десятинного монастыря распространили информацию о поджоге, но на фото видно лишь слегка обугленную дверь.

Даниил Ковжун: Давайте поговорим о таком социальном явлении, как акционизм. Все, наверное, помнят историю с Павленским, который поджег двери ФСБ в Москве, потому что, как он сказал, «я очень не люблю эту организацию».

Читайте также: Філарет засуджує підпал Десятинного храму у Києві

Теперь давайте вспомним о том, что ребята – архитекторы. Здесь очень расстраивает непрофессионализм судьи, которая объясняя свою позицию, что она избрала меру пресечения – арест на 60 суток с возможностью внесения залога в сумме 2,2 миллиона гривен, тем, что они не подумали о том, что могут повредить иконы, которые внутри, и мог расплавиться фундамент церкви Х века. Отчего, конечно у всех «расплавился фундамент», потому что, чтобы расплавить гранит, наверное, нужно, чтобы в подвале хранилось ядерное оружие. Я не знаю другого способа, который мог бы расплавить гранит.

Вместо домыслов о том, расплавится гранит или нет, судье стоило бы обратиться к строительным нормативам, а там есть такое понятие, как огнестойкость. Если я не ошибаюсь, бетон скольких-то сантиметров толщиной должен выдерживать стену огня на протяжении 7 часов без разрушений, железная дверь должна выдерживать пожар на протяжении 0,75 часа.

Это был перформанс, тем более архитекторы точно знают, что может причинить пожар, а у чего есть заведомая огневая стойкость

Татьяна Курманова: То есть, по вашим словам, это была акция или перформанс, а не поджог?

Даниил Ковжун: Это был перформанс, тем более архитекторы точно знают, что может причинить пожар, а у чего есть заведомая огневая стойкость. В боевом опыте Леши Шематюка было много успешных операций. Я думаю, если бы он хотел спланировать разрушение данного здания, он мог бы это сделать десятью разными способами.

Татьяна Курманова: Но точно бы они не ждали приезда полиции.

Даниил Ковжун: Точно бы не ждали полиции, дискутируя с настоятелем монастыря. Простите, не монастыря, а МАФа.

Татьяна Курманова: Киевляне знают, что ситуация вокруг этого строения уже давно является скандальной, поскольку еще в 2007-м году на территории Национального музея истории Украины, который там находится, была поставлена палатка для проведения церковных мероприятий. Причем она была поставлена не на постоянной основе, а для разовой акции. Однако, каким-то образом палатку обнесли сначала деревянными конструкциями, потом гранитом, и она превратилась в более серьезное строение. И что же там с документами?

Даниил Ковжун: Сейчас начинают всплывать очень интересные факты. Во-первых, эта палаточка была там на основе договора о краткосрочном использовании земли, которое подразумевает собой три года. Во-вторых, был указ президента от 2004-го года относительно Десятинной церкви, которая сгорела в Х веке, но про палаточку там нет ни слова. Судья цитирует в приговоре суда посылание на приказ президента – это грубейшая неграмотность. Более того, это передергивание фактов, и если это умышленно сделано, то это может проходить, как мошенничество.

Теперь по поводу самого МАФа. МАФ принадлежит гражданской организации с длинным околохристианским названием.

 Татьяна Курманова: ГО «Релігійна громада Української православної церкви Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці». Владельцем является Михаил Гойхман, бывший советник главы НБУ Сергея Арбузова.

Даниил Ковжун: Это один владелец, а второй – по фамилии Харон, который был помощником депутата Мирошниченко во времена Януковича. А Гойхман – автор «гимна гривны». То есть у нас есть два жулика из старых времен, у которых есть незаконный МАФчик в центре города, который они по тихой воде обнесли кирпичом, бетоном и поставили железную дверь. Прицепили на этот МАФ крест, вместо шаурмы, которую обычно продают МАФы. И каким-то образом исчезли с радаров украинского законодательства. У нас крест – это шапка-невидимка? Это удивительно.

Тем временем, мы видели документы Министерства культуры, в которых сказано, что ни одна религиозная организация не зарегистрирована по этому адресу, ни один устав не показывает этот адрес. И мы знаем от религиозного киевского отдела о том, что нет там никакой организации, что ничто не сдавалось в эксплуатацию, ничто не регистрировалось. И здесь вопрос – мы живем в гражданском обществе или в церковном обществе? Какой свод законов в данном случае применим?

У нас есть два жулика из старых времен, у которых есть незаконный МАФчик в центре города, который они по тихой воде обнесли кирпичом, бетоном и поставили железную дверь

Татьяна Курманова: С нами на связи спикер Украинской Православной Церкви Московского патриархата Владыка Клемент.

Як ви оцінюєте акцію, шо відбулася?

Владыка Клемент: Я можу оцінювати все, що відбувається в нашій країні, виключно, як пересічний громадянин, тому я думаю, що все, що відбувається, має відбуватися згідно з чинним законодавством. Коли якісь люди, які ховають свої обличчя, вчиняють якісь речі, які викликають, щонайменше, подив, то, звичайно, ми очікуємо, що правоохоронні органи будуть давати якісь оцінку подібним діям.

Даниил Ковжун: Дійсно, одне з громадських формувань приходило до цієї споруди вдень, але це не були Шематюк і Горбань, вони обличчя не закривали і дочекалися поліції.

Татьяна Курманова: На вашому сайті  писалося, що ви будете дотримуватися позиції пом’якшення рішення суду. Чи це правда?

Владыка Клемент: Так, звичайно. Я взагалі вважаю, що треба жити всім нам у нашому суспільстві таким чином, щоб не виникало ніяких конфліктів, щоб це не доходило до розв’язання у судах.  Ніхто не жадає якоїсь помсти, але, звичайно, подібні провокації потрібно було припинити, тому що люди свідомо підпаювали приміщення, в якому звершувалася молитва. Там були люди, які читають Псалтир і вдень, і вночі. І якби ці люди згоріли всередині храму, то хто б за це відповідав, і який би резонанс це могло б викликати в суспільстві? Про це ніхто сьогодні не говорить, лише говорить, що когось сьогодні засудили і утримують під вартою, начеб то  це хлопчики, які збирали квіточки на подвір’ї. Це люди, які вчинили замах на життя ченців та священнослужителів, які були у Десятинному монастирі.

Даниил Ковжун: Десятинний монастир згорів у Х столітті.

Татьяна Курманова: Які у вас є документи на цю споруду?

Владыка Клемент: Звичайно, в нас документи, невже ви думаєте, що споруда буде будуватися просто так в центрі Києва?

Татьяна Курманова: Але вже багато років йде про це розмова, і у вільному доступі документів немає ніяких.

Владыка Клемент: Я думаю, що у вільний доступ правовстановлюючі документи ніхто не виставляє, і не дає можливості користуватися ними.

Даниил Ковжун: Навпаки – в нас є прийняті закони про вільний доступ для документів.

Владыка Клемент: Ця споруда має право на існування вже багато років. Ще у 2000-му році був наказ президента України по відновлення Десятинної церкви, а у 2001-му чи 2003-му році було розпорядження президента України збудувати каплицю. А потім були рішення суду, які теж підвереджували право на існування цієї споруди. Тому мені досить дивно чути, що існує позиція, що ця споруда незаконна. Тому що всі рішення органів, які відповідають за дотриманням контролю за містобудування у місті Києві, підтверджують протягом 10 років, що ця споруда має право на існування.

Мы видели документы Министерства культуры, в которых сказано, что ни одна религиозная организация не зарегистрирована по этому адресу, ни один устав не показывает этот адрес

Татьяна Курманова: Яка юридична особа?

Владыка Клемент: Я не фахівець і не юрист, але точно знаю, що без релігійної громади УПЦ взагалі, невідомо, що було б із фундаментом Десятинного храму. Тому що коли десь років 7 тому дах над фундаментом зруйнувався і впав, і ледь не зруйнував фундамент, лише зусиллями громади УПЦ була відновлені захисні споруди, і для майбутніх поколінь були збережені ці фундаменти.

Татьяна Курманова: Але це ж завжди була територія Національного музею України. Ви кажете, що документи є. Якщо ми напишемо запит, чи надасте ви інформацію про юридичну особу цього храму?

Владыка Клемент: Це буде один із запитів, які вже багато років писалися, і завжди ми надавали цю інформацію. Був наказ президента України у 2000-му, тому була збудована ця капличка. І у 2007-му році було рішення суду, яке підтверджувало, що дана споруда мала право бути збудованою на цій території.

Татьяна Курманова: Мне не совсем понятно, каким распоряжением президента выделяется земля, но мы это проверим.

Даниил Ковжун: Президент не имеет права распоряжаться землей громады. Я видел копию судебного решения по тому суду, о котором идет речь, то есть, по котором была узаконена эта каплычка. Там был имущественный спорт одного персонажа, о которых мы говорили, против другого, где третьим лицом привлекли музей. Один из них подал имущественную претензию по отношению к другому, и спросил у музея, на чьей территории это находится, имеют ли те претензии относительно прав собственности на эту каплычку. Музей ответил, что он претензий прав собственности не имеет, о чем было вынесено решение суда. И этот документ является тем документом, на который ссылаются, говоря о законности местонахождения там.

По сути, это была малая архитектурная форма, которая стала тремя архитектурными формами. Сейчас это вполне капитальное строение, которое находится на территории археологических раскопок. Поэтому, если они копнули хотя бы на метр вглубь, то, я уверен, что был поврежден культурный слой, возможно и не один.

Я думаю, що у вільний доступ правовстановлюючі документи ніхто не виставляє, і не дає можливості користуватися ними

Татьяна Курманова: С нами на связи народный депутат Игорь Луценко.

Представники УПЦ МП кажуть, що будівля знаходиться законно. Яка ваша позиція? Чи насправді в них є відповідні документи?

Игорь Луценко: З документів у представників УПЦ МП лише рішення суду, на підставі якого зареєстровано право власності. Тобто на сьогодні відповідна громада є легальним власником цієї споруди. Але це не означає, що сама будівля знаходиться там легально. Це — факт захоплення землі. По-друге, дійсно є проблема з нищенням пам’ятки археології, котра знаходиться на всій території навколо Десятинної церкви. Будь-які роботи зі спорудження фундаменту, нанесли шкоду цій пам’ятці. Цю шкоду якомога скоріше потрібно прорахувати в грошовому виразі, і через суд вимагати компенсації, зокрема конфісковуючи, мабуть, цю споруду.

Татьяна Курманова: Ви вже зверталися до київської влади з проханням запустити процедуру знесення. Що вам відповіли?

Игорь Луценко: Сьогодні відбулася нарада у мера, призначили відповідального, це пан Спасібко, котрий буде відповідати за весь цей процес, і я сподіваюся, що пан Спасібко швидко з ним упорається.

Татьяна Курманова: Що можна зробити, щоб справа Шаматюка і Горбаня розглядалася вже з цієї позиції?

Игорь Луценко: Вся фабула кримінального звинувачення в тому, що вони посягали на юридично чистий об’єкт. Якщо визнають, що споруда знаходиться там нелегально, і що має місце нищення археологічних пам’яток, то склад злочину буде відсутній. Тим паче, на сьогодні невідомо про жодні матеріальні претензії з боку російської православної церкви до цих двох хлопців. Яку ж шкоду вони їм нанесли, про шкоду ж невідомо. Я вважаю, що жодного кримінального переслідування не може бути, максимум — штраф за порушення громадського порядку, і все.

Даниил Ковжун: Мы проведём оценку нанесённого ущерба, я думаю, это все должны знать, есть специальные агентства, которые смогут дать объективную оценку в денежном эквиваленте нанесенного ущерба.