Громадське радіо
Які очікуються зміни у формуванні самого бюджету Європейського Союзу?
В Європейському Союзі є двоступеневий підхід до формування бюджету. Перший – це раз на 5-7 років створюється домовленість про фінансові рамки. Фінансові рамки – це які є принципові джерела надходжень в ЄС, і на які цілі вони видаються.
І цього року вже відбулася перша конференція для обговорення фінансових рамок, які настають після 2020-го року. Є дві питання по частині доходів. Перше питання – це власні надходження Європейського Союзу. А це мито від торгівлі, адже 80% від всіх мит при розмитнені товарів йдуть до Європейського Союзу, і з податку на додану вартість певна частка теж йде в бюджет ЄС. І друга частина – це гроші, які платять з національних бюджетів країн-членів ЄС.
Який річний бюджет ЄС?
Кілька сотень мільярдів євро. Але треба розуміти, що бюджет ЄС – це не сумарний бюджет всіх 28-ми держав членів ЄС. Це окремий додатковий бюджет.
І зараз точиться дискусія про те, що Європейський Союз має більшу увагу приділяти тим питанням, які є зараз справді важливими: питання безпеки, оборони, міграції.
Як нові принципи складання бюджету на роки зможе вплинути на фінансові стосунки з Україною?
Коли ми говоримо про Україну, Європейський Союз і про гроші, ми говоримо завжди про допомогу з боку Європейського Союзу. І не тому, що ми займаємо позицію прохачів, що нам світ винен. Ні, тут логіка закладена ще задовго до комуністичної трансформації, задовго до завершення «холодної війни», коли з’явилася політики згуртованості – в середині ЄС стало усвідомлення, щоб без додаткових інвестицій в країни, які є менш розвинені, неможливо буде вирівняти розвиток в Європі в цілому. Цей принцип був досить показовий з Польщею. Україна, яка очевидно, не досягла таких успіхів євроінтеграції, як Польща, має право на такого роду підтримку.
Така логіка і закладена в тому, що ЄС нам пропонує – це і безповоротні гранти, і кредитні лінії, і в нас є певний досвід. Зараз цей досвід показує, що нам і далі потрібна допомога ЄС, і вона нам потрібна ще більша, щоб ми подолали цей розрив між Україною і тими ж Польщею, Угорщиною та Словаччиною в побудові доріг, інфраструктури тощо. Все це нам потрібно, і зараз активно популяризують концепцію «плану Маршала для України». В листопаді ці обговорення вийшли на найвищий рівень, на це навіть реагувала Єврокомісія. А річ у тому, що на сьогодні Україна і так не вибирає тих грошей, які пропонуються Європейським Союзом. Є лінії, за якими ми не до кінця використовуємо ту допомогу, яка йде від ЄС. І очевидно, що «план Маршалла» поставив питання не про те, що нам потрібно більше грошей, а про те, що нам потрібні гроші трохи на інші пріоритети. Тоді восени була активна спроба представити цей «план Маршала» на найбільш високому рівні. Ми отримали реакцію тоді, що це трохи недоречно, але це більш доречно в наступних багаторічних рамках. І тому зараз, наскільки я знаю, ініціативна група робить широку роз’яснювальну роботу, на що нам потрібні кошти і якого обсягу. Інша справа, що, на мою думку, ця роз’яснювальна робота має більш чітко зв’язуватися з тієї роботою над багаторічними фінансовими рамками, які йдуть в Європейському Союзі.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.