Грмадське радіо
Чи допоможуть ініційовані зміни відкритому розгляду справ в судах, що реформа змінить для громадян і які ризики поки не враховані в новому законі, ми розпитали адвокатку та кандидатку юридичних наук Лесю Дубчак.
Тетяна Курманова: Які основні зміни в судочинстві принесе цей закон?
Леся Дубчак: Нарешті в п’ятницю з’явився текст підписаного президентом закону, яким, по суті, прийнято в новій редакції всі процесуальні кодекси, за винятком Кримінально-процесуального. Хоча і в цей кодекс біли внесені відповідні зміни.
Тобто вже найближчим часом країна заживе за новим процесуальним законодавством. Йдеться про три основні процесуальні кодекси: господарський, цивільний та кодекс адміністративного судочинства.
Насправді, цей закон був ухвалений парламентом ще 3 жовтня, але ні юридична спільнота, ні пересічні громадяни до 24 листопада не знали, що Верховна Рада врешті решт прийняла, адже текстів ніде не було.
Громадянам, я думаю, будуть цікаві зміни до цивільно-процесуального законодавства, адже більшість спорів в нас стосується цивільних справ: сімейні, трудові, житлові спори тощо. Тому я б хотіла в першу чергу зупинитися на тому, що нас нового очікує в цивільному процесуальному законодавстві.
Новий Цивільно-процесуальний кодекс вводить таке поняття як малозначні справи. До цього в законодавстві такого поняття не було. По суті, ці справи ці справи будуть розглядатися за спрощеною процедурою. За такою процедурою сторони повинні будуть подати відповідні докази разом з позивною заявою, і навіть без виклику в суд, без явки сторін, їхніх представників у процес суд за наявними матеріалами повинен буде винести відповідне рішення впродовж 60 днів з дня відкриття провадження. Позитив в цьому, що є чітко регламентовані строки, впродовж яких має бути вирішено питання по суті. Адже ми знаємо, що інколи процедура судового розгляду займала декілька років. Негатив такої зміни я бачу в тому, що адвокатам доведеться багато працювати, щоб надати всі необхідні докази, щоб суд на підставі цих доказів міг прийняти саме те рішення, на яке очікує їхній довіритель.
Тетяна Курманова: Щодо адвокатів. Кажуть, що відтепер з’явиться адвокатська монополія, бо ніяких інших юристів, крім адвокатів не будуть допускати до захисту у судовому засіданні.
Леся Дубчак: Дійсно, з 1 січня наступного року розгляд справ в судах апеляційної інстанції зможе бути здійснений тільки, якщо представником є адвокат. Так звана монополія адвокатів на представництво у судах вводиться по суті поступово. В цьому році йдеться по представництво в касаційній інстанції, з наступного року – в апеляційній, і з 1 січня 2019-го року в усіх судах загальної юрисдикції. Стосовно цивільного законодавства, то закон чітко визначає, що представником може бути лише адвокат або законний представник. Лише в двох категоріях справ дозволяється представництво не адвоката: трудові спори та малозначні спори, де представником може бути будь-яка особа, яка досягла 18 років, має повноваження на представництво, тобто відповідний документ, і не обмежена в своїй процесуальній дієздатності. Таке право залишається за громадянином: він може взяти в якості представника чи то адвоката, чи будь-яку іншу особу, яка немає обов’язкового цензу наявності вищої юридичної освіти.
Тетяна Курманова: Чи не може бути тут проблеми з нестачею адвокатів у маленьких містах? І чи не стануть їхні послуги дорожчими?
Леся Дубчак: Насправді, кількість адвокатів з кожним роком у нас зростає, навіть у геометричній прогресії. Звичайно, юристи були обізнані про такі зміни стосовно так званої адвокатської монополії, тому що вони були прийняті достатньо давно. І зараз йдеться про те, що кількість юристів, як відповідають вимогам і можуть складати кваліфікаційний іспит, щоб займатися адвокатською діяльністю, зростає. Ми можемо відчути брак кваліфікованих кадрів, але нинішнє процесуальне законодавство буде вимагати від адвокатів відповідальності, організованості, все чітко буде регламентовано по строкам. І не можна буде сподіватися, що ми зараз закинемо позов в суд, а колись потім зберемо необхідні докази тощо. Бо зараз є чіткі строки, коли це можна буде зробити. І якщо ви це не робите вчасно, то ваш позов або залишається без розгляду, або повертається.
Стосовно вартості послуг на правову допомогу. Виходячи з того, що зараз адвокати будуть змушені робити багато додаткової роботи, яку по суті до того вони не робили, навіть переводити докази в електронну форму, готувати попередній розрахунок судових витрат, то на це буде витрачатися набагато більше часу, для цього будуть залучатися помічники більш широко, в багатьох адвокатів зросте штат працівників. Відповідно, буде підняте питання оплати їхньої праці, і в решті решт для пересічних громадян вартість послуг об’єктивно зросте.
Тетяна Курманова: Цей закон стосується безоплатної правової допомоги, яка впроваджується державою?
Леся Дубчак: Ні, безоплатна правова допомога в нас регламентована окремим законом.
Тетяна Курманова: Також ми знаємо, що змінюються ставки судового збору. Вони будуть зростати?
Леся Дубчак: Зараз вказаними змінами не вносяться зміни в закон України про судовий збір. Але в нас парламент дуже любить робити людям подарунки під Новий рік, і я передбачаю, що десь в кінці грудня будуть внесені зміни і в закон України про судовий збір. Але процесуальними кодексами уже зараз змінено порядок визначення витрат на правову допомогу. Наприклад, раніше в Україні діяв закон про граничні розміри витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах. За одну годину роботи адвоката можна було максимум стягнути з іншої сторони 40% мінімальної заробітної плати. В принципі не така висока ставка за представництво у суді. І то ви могли по суті компенсувати об’єктивно лише участь адвоката у судовому засіданні, і ознайомлення його з матеріалами справи. Час обидвох цих процесуальних дій чітко фіксувався або в журналі судового засідання, або в журналі, де ви ознайомлювалися з матеріалами справи.
Зараз же процесуальний закон визначає, що у витрати на професійну допомогу включається: підготовка справи до розгляду, в тому числі збір доказів через адвокатські запити, вартість послуг помічника адвоката. І об’єктивно у спорі, який має майновий характер, звернення до суду може бути недоречним, невигідним, оскільки якщо порахувати вартість предмету, а якщо ти програєш, то всі ці витрати лягають на іншу сторону. Судовий збір – це одна ставка, це те, що визначено законом, а ось по витратах на професійну правничу допомогу, зараз складно сказати, в які цифри це виллється. Тому при подачі позивної заяви треба буде подати попередній розрахунок судових витрат, які сторона планує понести в процесі. І значну частину витрат складуть витрати на професійну правничу допомогу, і інша сторона у разі програшу дійсно зобов’язана буде це компенсувати.
Тетяна Курманова: І тут кажуть про ризики для незахищених верств населення.
Леся Дубчак: Так, однозначно. Поки складно робити якісь висновки, проте я можу зробити певне припущення, що правосуддя для пересічних громадян, мабуть, стане менш доступним. Наскільки мені відомо, ініціатори такої великої реформи керувалися тим, що громадяни повинні менше звертатися з позовами до суду, а намагатися в досудовому порядку врегульовувати між собою спори. З одного боку, це добре, бо судді перевантажені, але з іншого боку, велика кількість громадян з неналежним рівнем забезпечення все одно не підпадають під категорію тих осіб, які мають право на безоплатну правову допомогу, і вони можуть просто виявитися за бортом.
Тетяна Курманова: Хочу також поговорити про спрощений порядок. Що таке зразкова та типова справа?
Леся Дубчак: Традиційно в нас всі цивільні справи слухалися в трьох різних провадженнях. Тобто йдеться про так зване наказне провадження, коли говоримо про стягнення якихось незначних сум за розміром, і де справа безспірна на перший погляд. Наприклад, по тим же житлово-комунальним послугам. Є заборгованість, є докази, надані відповідною організацією, людина не платить, тому відповідна житлово-комунальна організація звертається про видачу судового наказу до суду.
Друга категорія справ – це окреме провадження, де нам треба встановити певний юридичний факт. Наприклад, факт народження людини в певному місці, або такі справи, як усиновлення, вирішуються в окремому провадженні.
І основний вид провадження, який розглядається в цивільному процесі, це так звані типові справи – сімейні, житлові, земельні спори. Раніше вони розглядалися в загальному порядку, завжди сторони приходили в справу, подавали докази, давали пояснення, виступали в судових дебатах. А зараз в нас позивне провадження розділене на два види – спрощене, там, де особа не викликається у судове засідання, а тільки у виняткових випадках. І загальний порядок, коли відбувається загальна процедура.
В спрощеному судовому проваджені можуть розглядатися малозначні справи, де ціна позову не перевищує 160 тисяч гривень. Потім справа з трудових правовідносин і будь-яка інша справа, яку суд віднесе до такої, яка може розглядатися за такою спрощеною процедурою.
Тетяна Курманова: Перейдемо питання електронного суду. Чи правда, що суд може на своєму сайті опублікувати інформацію про повістку, і в паперовому вигляді вона вже приходити не буде?
Леся Дубчак: Процесуальним кодексом запроваджується функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Що це таке за ноу-хау, ми поки що знаємо, аналізуючи фрагментарно положення законодавство, оскільки окремо ще має бути прийнято положення про цю систему.
Саме за допомогою цієї системи має відбуватися інформування учасників процесу про хід процесу, ті ж судові повістки, направлення копій матеріалів справи, направлення судових рішень. Зважаючи на те, що водиться нове поняття для процесу як електронні докази, то якщо ви подаєте електронні докази в процес, то ви маєте в подальшому вести документообіг тільки в електронній формі. Якщо у вас є якісь письмові докази, які ви їх хочете подати в подальшому, то вам треба окремий письмовий дозвіл суду, щоб долучити ці докази. Чи буде суд надавати чи проявить якусь упередженість і не надасть цей дозвіл, і ви не зможете надати в суд те, що необхідно для захисту прав, питання, на яке ми не знаємо відповіді.
Що ж таке електронні докази? Це інформація в електронній цифровій формі. Мені цікаво: переписка в месенджерах чи електронних скриньках буде сприйматися як доказ, чи ні?
Тепер стосовно отримання судових повісток і судових рішень. Тут однозначно адвокати повинні бути локомотивом і повинні уже дисципліновано ставитися до своєї електронної переписки. Бо Цивільно-процесуальний кодекс нас всіх зобов’язує створити офіційну електронну поштову скриньку, і ця поштова скринька буде в цій судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і вся комунікація з судом адвокатів повинна бути здійснена виключно в електронній формі. Тобто ви отримали судове рішення на почтову скриньку, і у вас пішов час на апеляційне оскарження. А якщо ви будете тижнями не дивитися в скриню, ви можете завдати шкоду своєму клієнтові, він не зможете в подальшому захистити свої прав, якщо строки будуть пропущені.
Але позитивним є те, що збільшені строки на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень. В апеляційному проваджені з 10 днів до 30, в касаційному – з 20 до 30.