«Громадське радіо»
Святослав Стеценко, представник Уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців, пояснює, чому не відпускають військовослужбовців, які уклали контракти до закінчення особливого періоду.
Валентина Троян: Вже було багато мітингів проти того, що бійців, які підписали контракт, не відпускають до закінчення особливого періоду. Можете пояснити чому так відбувається? Вже ж ніби обіцяли, що їх відпустять, але, як виявилось, ні.
Святослав Стеценко: На жаль, в Україні за весь час її існування слова державних посадовців нічого не варті. У нас чогось варті лише прийняті документи.
Так, у нас наразі особливий період. Він не оголошується, а автоматично настає з оголошенням або воєнного стану, або мобілізації, крім цільової мобілізації. Тобто оголошується загальна або часткова мобілізація і автоматично настає особливий період. В цей час можуть бути затримані на службі всі військовослужбовці, не лише за контрактом, а й ті, що служать за призовом. Юридично це дозволено. Але проблема існує, і вона стосується лише певної частини військовослужбовців, тих, що в 2014 році погодились на контракт до завершення особливого періоду.
Виникає питання, чому це стосується лише їх, а також тих військовослужбовців, які укладали контракт до початку невизнаної Україною і не оголошеною Москвою війни, а не стосується решти категорій військовослужбовців? Особливий період дозволяє затримувати до його закінчення і військовослужбовців строкової служби, і тих, хто призваний на збори. Адже ми знаємо, що наразі ті, військовослужбовці, які зараз укладають контракт, можуть укладати його на півроку, рік і після того їх звільняють без проблем. Це впирається в наші внутрішні суто політичні проблеми і внутрішньополітичні процеси, які аж ніяк не пов’язані безпосередньо з війною.
Валентина Троян: Чому люди пішли на цей контракт? Адже зараз його можна укладати на конкретний строк.
Святослав Стеценко: Головна проблема в тому, що це все зроблено в межах нашого законодавства і його не порушує. Згадаємо 2014 рік. Багато патріотично налаштованих людей були готові захищати зі зброєю в руках Україну і погодилися на контракт до завершення особливого періоду.
Вони погодилися, тому що Верховний головнокомандувач Збройних сил України, Президент України, неодноразово публічно заявляв, що ця війна на два тижні або на три місяці і скоро буде закінчена. І, звичайно, люди сподівалися, що так воно й буде. Але війна не закінчилася, вона ще й не почалася, до речі, це АТО, відповідно, особливий період триває, і на сьогодні не видно жодних передумов до його закінчення, крім здачі України і нашого погодження на всі умови Московії. Ці люди опинилися в пастці, яка юридично бездоганна, але несправедлива.
Чому саме ця категорія? Тому що в сенсі внутрішньополітичної боротьби в Україні ця категорія викликає найменше суспільного резонансу. У нас же можуть залучати до служби строковиків і відправляти на фронт, але вони цього не роблять. У нас можуть продовжити службу і ті, хто уклав контракт на півроку.
Все дуже просто. Якщо призивати призовників, це може торкнутися кожного, і все суспільство буде проти цього. А якщо мобілізувати лише тих, хто вже воював і знаходиться в оперативному резерві — це всього сотня тисяч людей. Решту людей це не стосується.
Для більшості суспільства це проблема тих людей.
Анастасия Багаліка: Чи були судові позови по цій справі?
Святослав Стеценко: Такі випадки мені відомі. Суд першої інстанції прийняв рішення, що люди мають бути звільнені, але суд вищої інстанції прийняв рішення, що до того часу, поки не оголошена демобілізація, особливий період триває. А демобілізація у нас не оголошувалась. У нас ті військовослужбовці, які були звільнені з перших шести черг мобілізації, були звільнені не через демобілізацію.
За нашим законодавством, навіть якщо приймуть план мобілізації, який буде мобілізувати лише 10 людей, це вже буде часткова мобілізація, а не цільова, і він буде введений у дію. Це вже буде особливий період, і всі решта військовослужбовців потрапляють під умови особливого періоду.
Анастасия Багаліка: А хто виписує цифри кількості мобілізованих?
Святослав Стеценко: План мобілізації розробляє Генеральний штаб, але він ухвалюється на вищому рівні, тому що загальна мобілізація у нас стосується не лише Збройних сил, вона стосується всієї держави, всіх органів державного управління, місцевого самоврядування, всієї економіки.
Під час часткової мобілізації призначаються завдання визначеним, залежно від рівня загроз, органом державного управління, визначені в частині національної економіки і в частині воєнної організації та правоохоронних органів.
Анастасия Багаліка: Повну мобілізацію у нас ще не оголошували жодного разу?
Святослав Стеценко: Ні. Повна мобілізація — це перехід всіх органів державного управління, всієї економіки та всіх правоохоронних органів на функціонування в умовах особливого періоду.
Вона буде оголошена лише тоді, якщо почнеться війна, але буде точно відомо, що вона невідворотна, і буде політична воля вищого державного керівництва обороняти країну до останнього.
Анастасия Багаліка: А що вона передбачає в юридичному наборі дій?
Святослав Стеценко: Там дуже багато обмежень і повноважень для органів військового управління: створюється ставка Верховного головнокомандуючого, яка бере на себе керівництво країною, значні повноваження даються органом військового правління, військово-цивільним адміністраціям. У примусовому порядку може відчужуватися майно, техніка, фінансові ресурси та земельні ділянки, призначатись оборонні роботи, які люди зобов’язані виконувати. Ну і, звичайно, всі державні збройні формування розгортаються до повного штату.
Анастасия Багаліка: А діяльність виборних органів влади на цей період призупиняється?
Святослав Стеценко: Ні, тільки змінюються її повноваження та умови функціонування.
Анастасия Багаліка: Які хронологічні рамки вирішення конфлікту з демобілізацією, скільки часу, на вашу думку, потрібно?
Святослав Стеценко: Для цього потрібна лише політична воля і відповідні рішення Президента і Верховної Ради. Коли вони це захочуть зробити — не знаю, тому що, на жаль, все впирається в ці внутрішньополітичні чинники, в підготовку до ймовірних позачергових виборів до Верховної Ради. Все зважують на електорат, яке рішення викличе найменше незадоволення населення. Наразі. для того щоб хоч частково утримати людей у Збройних силах треба або утримувати тих, хто є, або мобілізувати інших. Для влади більш вигідно, утримувати тих, хто прийняв рішення піти служити у 2014 році.