"Громадське радіо"
Вікторія Єрмолаєва: Расскажите про традиции празднования Рождества на Донбассе?
Ілля Фетисов: Наш колектив займається експедиційним дослідженням Лівобережної України, і ми багато були в Донецькій та Луганській областях. В Петропавлівському районі ми записали людей. Вони кажуть: «Ви знаєте яке свято 6 січня? Це не Різдво, це зветься всесвітні спомини. Коли ми сідаємо за стіл, ті 12 страви — це поминальна вечеря. Кутя — це головня страва. 7 січня — це народження Спасителя. Якщо 6 січня лягти на землю вухом, то можна почути своє майбутнє. Це той день, коли відкривається Рай, і мертві душі виходять, щоб побачити своїх рідних. Не просто так в цей період всі ворожили».
Вікторія Єрмолаєва: Какие гадания были самыми распространенными?
Ілля Фетисов: Наприклад, це варіант з півнем. Стіл накривали мисочками з зерном, водою та вугіллям. Якщо півень піде до зерна — чоловік буде заможний, якщо до води — чоловік буде п’яницею, якщо піде до вугілля — чоловік буде роботягою.
Також було розповсюджене таке, що дівчина набирає в рот куті,виходить на двір, і з якого боку почнуть лаяти собаки — туди вони піде заміж.
Дівчина може йти по вулиці, і слухати, що хто скаже. Якщо скажуть іди — це означає, що вона піде у цей рік заміж.
Кидали чобіт через дах. Куди він носком покаже, звідти і прийде чоловік.
Ірина Сєдова: Чи є регіональні відмінності у традиціях?
Ілля Фетисов: Наприклад, колядування — це не лише українська традиція. В Росії менше колядують, але в них навіть є свої колядки. Колядування було дуже поширене на Донбасі. Старі люди кажуть, що вони навіть у війну колядували.
Вікторія Єрмолаєва: Традиция петь колядки сохранилась или угасает?
Ілля Фетисов: Вона потроху згасає. Років 10 тому діти ходили, а зараз ні. Скрізь стоять домофони. Репертуар теж бажає кращого. По селах колядують зазвичай старші люди, тому традиції поступово вмирають. Часто такі люди збирають кошти на храм.
Ця традиція потребує сильної державної підтримки. Держава має повернутися обличчя до народної культури. На уроках музики мають вивчатися народні пісні, і національних меншин у тому числі. На уроках літератури має бути присвячена значна частина матеріалу саме музично-поетичній складовій культури. По радіо та на і мають бути спеціалізовані програми. В Угорщині та Естонії модно ходити на етнічні танці. У нас таких лише дві школи. Це дуже мало.
Треба згадати колядки, що є не християнськими за змістом. Дуже часто на Різдво співаються пісні про одруження. Після Різдва можна свататися, тому ця тема була актуальною для молоді.
Часто колядки називають язичницькими. Що в них язичницького? Є християнські пісні, а є просто пісні, наприклад, про одруження. Зараз намагаються зіткнути християнське та нехристиянське. В народній культурі воно дуже органічно переплетене.
Вікторія Єрмолаєва: Что вы хотите пожелать радиослушателям в этот день?
Ілля Фетисов: Звичайно, головне — пам’ятати, що ми живемо в світі для того, щоб стати кращими і зробити його кращим. Якщо у вас є певні риси, що роблять вас гіршими — треба з ними боротися і позбавлятися. Треба працювати над собою, і світ стане кращим.