Розповість менеджерка культури, активістка Наталя Єрьоменко.
Анастасія Багаліка: Місто Чернівці вражає тих, хто тут вперше, я знаю, що тут часто відбуваються різноманітні літературні та культурні фестивалі, але місто запущене. Видно, що чиновники не займаються культурою в місті. Що скажете?
Наталя Єрьоменко: Ті люди, яких місто вражає, перебувають переважно в центрі і не виходять за його межі. Якщо це зробити, зразу стає очевидним, що за межами центра відбувається дуже мало чогось культурного. Тобто все адміністративне, культурне життя зосереджене в центрі, і без потреби воно в райони не виїжджає. Це така взаємна ізоляція.
Якщо подивитися на кількість культурних подій, то може здатися, що щось відбувається, відбуваються якісь там фестивалі, але якість цих подій залишається на одному рівні, він досить невисокий, це така фольклорна шароварщина або рівень муніципальних художніх шкіл. В місті немає Академії мистецтв, що теж впливає на продукт, який звідси виходить. І коли з’являється спроба привозити сюди якісь альтернативні культурні продукти – музичні, кіно, літературні, то вони часто не зустрічають підтримки в місцевих.
Анастасія Багаліка: Що ви для себе виділяєте як основну культурну проблему Чернівців?
Наталя Єрьоменко: Проблем декілька, але вони всі між собою пов’язані. Класична проблема в тому, що є великий брак фахівців, які могли б працювати в культурній сфері у державному секторі, брак менеджерів, і це брак не може бути заповнений культурними менеджерами-самоучками, як я, наприклад. Я не є кваліфікованою, щоб працювати у державному секторі, як би мені цього не хотілося. І це трагічна нестиковка, як на мене, бо потреба є і є міська рада, яка готова приймати якихось нових людей, але цих кваліфікованих людей просто немає, щоб заповнити цю лакуну.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.