Проголосували за президента-бізнесмена, отримали бізнесмена-президента

Олексій Геращенко висловлює свою думку з приводу оприлюднених документів.

Ірина Соломко: Чула думаку, що офшор на Кіпрі — це не зовсім офшор.

Олексій Геращенко: Будь-які операції, які ти робиш задля оптимізації оподаткування, ящо ти ведеш діяльність в одній країні, але чомусь з’являється інша країна. Офшорами користуються всі великі компанії світу (Google, BMW).

Тетяна Трощинська: Цей скандал зачіпає і моральні, і політичні питання.

Олексій Геращенко: Моральну тему я б підняв ще вище над офшорами. А чи можна бути одночасно державним діячем з найвищою посадою і бізнесменом? В цьому питанні слова «офшор» взагалі немає. Від відповіді на це питання залежить решта. Якщо ми кажемо «ні», все решта не має значення. Якщо ми кажемо «так», нічого страшного тут не бачу, то тоді бізнес діє так, як найкраще бізнесу.

Якщо ми дозволяємо президенту бути бізнесменом, решта наступає автоматично. Цей бізнес наймає найкращу в світі юридичну компанію, аудиторську компанію, найкращих консультантів. І вони зареєструють в офшорі, бо це найкраще для бізнесу.

Коли Петро Порошенко сказав, що все управління передав в сліпий траст. Хоча слово офшор не прозвучало, воно вже було в дужках, бо в українському законодавстві немає такої термінології.

В історії можна знайти дуже мало прикладів, коли державний і бізнесовий менеджер співпадають.

Коли Президент сказав «я цей бізнес продам», то потрібні певні радники. Жодного сліпого трасту тут не треба. Але саме формулювання передбачає, що коли він не буде президентом, повернеться в бізнес. Пропозиція посунулася з продажу до передачі в управління.

Ірина Соломко: Це величезний удар по іміджу країни. Як можна з цього вийти?

Олексій Геращенко: Від президента має чесно прозвучати: от вам договір, я дійсно передав в управління, не втручатимусь в справи, вийде продати — продам, не вийде — я колись не буду президентом, це буде моя власність.

З боку суспільства має бути чесна відповідь, що не існує янгола, який буде харчуватися хлібом і водою. Такої людини не існує. Всі не ідеальні. Суспільство має зрозуміти: так, у нас є така кандидатура — успішний бізнесмен. Чи приймаємо ми такого бізнесмена в якості державного діяча? Так чи ні?