Громадське радіо
Також директорка Північної правозахисної групи Наталія Єсіна розповіла про те, як їхня група розповідає переселенцям про програму “Доступне житло”, чому люди не хочуть брати участь у програмі і як їх заохочують скористатися цим шансом.
Валентина Троян: Сьогодні в Києві пройшов круглий стіл «Переселенці: повноправні громадяни України чи вигнанці?” Про що саме йшлося?
Сергій Комнатний: Даний круглий стіл був спрямований на те, щоб проблеми переселенців були почуті: з чим вони зіштовхуються кожного дня, які питання у них не виходить вирішити? Перш за все, всі переселенці піднімали питання по житловому забезпеченню і по праву на волевиявлення, голосування.
Спершу слово було надано громадським організаціям, які опікуються питаннями переселенців, а потім говорили чиновники. Як правило, круглі столи у нас організовуються по-іншому: спочатку свої слова сказали чиновники, потім встали й пішли, а далі ті громадські організації й учасники самі між собою говорять про свої проблеми. Сьогодні це було інакше.
Валентина Троян: Про що говорили ви і про що питали вас?
Сергій Комнатний: По роду своєї діяльності, я говорив про житлові права переселенців, про програму “Доступне житло”. А питали мене як практичні, так і загальні питання по реалізації права громадянина-переселенця на участь в програмі “Доступне житло”.
Валентина Троян: Давайте послухаємо коментар виконавчої директорки Північної правозахисної групи Наталі Єсіної про те, як їхня група розповідає переселенцям про програму “Доступне житло”, чому люди не хочуть брати участь у цій програмі і я їх заохочують скористатися цим шансом.
Наталя Єсіна: Як тільки наприкінці 2017 року почала працювати ця програма, ми почали розповідати про неї людям, про те, що їм потрібно звертатися й ставати в чергу на житло. Тим більше, що тепер не треба ставати на квартирний облік.
Які є проблеми: по-перше, 50% людина повинна знайти одразу, а не у всіх вони є. Люди, які покинули свої домівки на сході України, приїхали в безпечні населені пункти, як правило, вже витратили все, що вони накопичували, поки шукали роботу, якось приживалися на новому місці. Тому купити собі житло може або людина, яка вже накопичила достатньо грошей і має роботу, щоб відкладати кошти, або людина, яка якось спромоглася продати своє житло на окупованій території, хоч за якусь суму. Отже, взяти участь у цій програмі можуть не всі.
Раніше, наскільки мені відомо, передбачалась можливість взяти кредит під 7%, але ця можливість під час проходження законопроектом всіх етапів кудись поділась. Тепер лишилася тільки можливість оплатити 50% від суми, яку треба віддати за квартиру.
Коли ми збираємо людей не тільки в Сумах, а і в Сумській області, люди одразу питають, чи можуть стати вони на чергу в своєму населеному пункті. На жаль, ні, потрібно приїхати до Сум або до будь-якого міста, де є забудовники, які працюють в рамках цієї програми. Тим не менш, ми радимо людям ставати на чергу і подавати свої документи, адже коли ще була б така можливість, щоб держава віддала за тебе 50% вартості житла?
Незважаючи на те, що суми невеличкі – в Сумах минулого року вистачало б цього на дві квартири, є сподівання, що програма запрацює активніше, залучатимуться міжнародні проекти і люди отримуватимуть житло.
Ще один нюанс – це загальна черга для АТО-вців і внутрішньо переміщених осіб. У людей є певні побоювання щодо соціальної нетерпимості, яка може виникнути, якщо їм доведеться, наприклад, жити в одному будинку.
Деякі люди кажуть, що програма не працює, а деякі кажуть, що будуть подаватися. Дехто в Сумах став у чергу й уже поїхав заробляти хоча б 50% суми. Ми знаємо, які об’єкти, які забудовники, що ці будинки зараз дійсно будуються, і дійсно є можливість щось отримати від держави.
На жаль, немає програми, яка б мала іпотечне кредитування з нормальними відсотками, з нормальними умовами, які би більш підходили для людей, які не мають половини від вартості квартири. Це би надало можливість студентам, молодим сім’ям, тим, хто знаходиться в більш скрутних умовах, теж брати участь у програмі «Доступне житло» чи в інших програмах. На жаль, жодної програми, де окремо була б зазначена категорія “внутрішньо переміщені особи”, яка би відокремлювалась від інших, немає.
Валентина Троян: Пане Сергію, чи продумували ви можливість того, що між учасниками АТО і переселенцями можуть виникати суперечки в разі заселення в один будинок?
Сергій Комнатний: Перш за все, в один будинок заселять громадян України. Розділяти їх, з моєї точки зору, абсолютно неправильно. Навпаки, необхідно шукати, навколо чого сьогодні об’єднати суспільство. У нас зараз в одній черзі для подачі документів стоять учасники АТО і переселенці. Я не можу сказати, що все гладко, але, слава Богу, ніхто не побився і все гаразд.
Я впевнений, що й жити разом вони будуть нормально, і в гості одне до одного ходитимуть, головне – вирішити житлове питання цих людей. Хочу подякувати громадським активістам, які допомагають нам в інформуванні громадян про можливості програми. Також я як член правління і керівники регіональних управлінь проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу. Також спільно з проектом Ради Європи ми зняли соціальний відеоролик, який інформує переселенців про їхнє право на участь в програмі “Доступне житло”. Даний відеоролик сьогодні показують як соціальну рекламу. Ми закликаємо всіх журналістів поширювати цю інформацію, тому що, перш за все, люди мають бути обізнані в своїх правах.
Що стосується того, що в більшості людей немає коштів на внесення 50% вартості. Не можу сказати, що це переважна більшість, але такі люди дійсно є. Закон передбачає або надання підтримки в 50%, або можливість отримати кредит під 7% річних. На жаль, у минулому році порядком, який регламентує реалізацію програми, передбачений лише порядок компенсації частини вартості житла. По кредиту порядку немає. Звичайно, ми піднімали це питання перед центральними органами виконавчої влади і в минулому році, і в цьому році теж будемо піднімати.
Не чекаючи вирішення цього питання, ми налагоджуємо співпрацю з банківськими установами. Вже з двома банками підписані меморандуми про те, що вони зможуть докредитовувати учасників програми на ту суму коштів, якої їм не вистачає для участі.
Що стосується обласної черги, вона формується в межах кожної області. Що стосується об’єктів, на сьогоднішній день нормативно об’єкти вибираються міжвідомчою комісією Мінрегіону. Складається ситуація, коли об’єктів недостатньо, немає в маленьких містах – не відібрані забудовники, орган місцевого самоврядування не поінформував вчасно забудовника. З метою врегулювання цього питання ми спільно з Мінрегіоном сьогодні готуємо зміни до програми, де буде виключена міжвідомча комісія, будуть встановлені чіткі критерії до об’єкту та до забудовника. Громадянин самостійно зможе зробити вибір об’єкта на ринку, а ми матимемо лише необхідність і зобов’язання перевірити, чи цей забудовник веде будівництво законно.
Валентина Троян: Чи є у вас дані, в якій області найбільше переселенців виявили бажання взяти участь у програмі?
Сергій Комнатний: Ми спостерігаємо велику кількість охочих подати документи саме в Київському регіональному управлінні – щоденно від 30 до 50 сімей здають документи для участі в програмі. Всього майже 4,5 тисячі кандидатів для участі в програмі подали документи. З минулого року Держмолодьжитло запровадило відкритий електронний реєстр для охочих взяти участь у програмі. Після подачі документів громадянином відомості про нього вносяться до цього реєстру – кожен через сайт Фонду може відслідкувати своє місце в черзі, стан її просування, стан підписання договорів і так далі.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
0