Провайдери будуть чинити опір указу президента, — Пахаренко

На зв’язку зі студією — експерт з кіберзлочинності Гліб Пахаренко.

Тетяна Трощинська: Як це працює? В соцмережах активно обговорюють, що все працює.

Гліб Пахаренко: У кожному такому указі є три складові — політична, економічна та технічна. Є приклади у світі, як це працює. Наприклад, фаєрвол, мережева стіна в Китаї чи Ірані, які блокують доступ користувачів до певних сайтів, котрі не подобаються урядам цих країн. Але це реалізовувати довго і складно технічно, тому я б не чекав швидкої і системної реалізації технічних заходів, що вони будуть працювати у кожному провайдері.

Тетяна Трощинська: Але провайдери мають бути повідомлені, що це треба зробити?

Гліб Пахаренко: Має бути механізм імплементації. Треба чітко довести, що значить «доступ», як його фільтрувати. Є так звані інтернет-адреси та URL-ресурси веб-сайтів. Дуже важко знайти відповідність, який URL відповідає якій адресі. Це дуже велике питання, яких ресурсів від провайдерів буде вимагати таке блокування, щоб воно чітко і прицільно блокувало ресурси цих організацій.

Тетяна Трощинська: Чи передбачає українське законодавство якесь покарання за невиконання? Колись у нашому ефірі ви говорили, що за будь-які кіберпорушення надзвичайно важко покарати.

Гліб Пахаренко: Ідеться про законодавство про надання телекомунікаційних послуг. Треба читати ліцензійні умови, робити юридичну експертизу, як укази співпадають з вимогами до провайдерів. Буде опір ринку.

Тетяна Трощинська: Можна очікувати, що провайдери шукатимуть способи не виконувати це рішення?

Гліб Пахаренко: Так. Різні юридичні казуси дозволять їм відтермінувати реалізацію, реалізувати в неповному обсязі чи не відповідно до ідеї, закладеної в документ.

Тетяна Трощинська: Багато людей говорять, що настане кінець безкоштовної музики, безкоштовних серіалів, які використовували у «ВКонтакті».

Гліб Пахаренко: Це економічне питання, воно стосується авторських прав та реклами, котра надається на тих сервісах. Піратство безсмертне. Жодній країні не вдалося повністю побороти його. Популярний контент буде викладатися.

Тетяна Трощинська: Наскільки безпекове питання справді важливе у блокуванні доступу до перерахованих сайтів і соцмереж?

Гліб Пахаренко: До безпеки треба підходити комплексно. У країні немає плану керування ризиками, де були б розписані найбільші небезпеки. На тлі інших небезпек і загроз важко оцінити, який зиск буде від спроб заблокувати щось в мережах. З іншого боку, це дуже негативний піар у світі. Це зводить Україну до рівня країн, де немає свободи слова, вільного доступу до інформації, це може знижувати наш рейтинг. У глобальному плані це може бути негативний піар. У внутрішньому — спротив користувачів. І не факт, що реально цей крок якось покращить нашу безпеку.

Тетяна Трощинська: Я читаю у Фейсбуці коментар народного депутата з БПП Володимира Ар’єва. Він каже, що це питання безпеки, ідеться про те, що на серверах соцмереж в Росії, куди мають прямий доступ спецслужби країни-агресора, зберігаються особисті дані українських користувачів, геолокація в смартфонах, контакти, фото з геолокацією, серед користувачів є службовці ЗСУ, держслужбовці, розмови про цензуру є недолугими в умовах існування інших соцмереж, на сервери яких російські органи доступу не мають.

Гліб Пахаренко: Чи мають вони доступ — це одне питання. Є купа інших кіберризиків.

1. Наприклад, неліцензоване програмне забезпечення, там є віруси і троянські програми, туди можуть залізти будь-які спецслужби.
2. Я спілкувався з колегами. Перша реакція: «А чи не зламали сайт президента і виклали цей указ?». Наші ресурси дуже погано захищені.
3. Дуже багато інсталяцій російського програмного забезпечення підприємствами критичної інфраструктур. Якісь компоненти робляться для промислових систем, для енергетики. Також мова йде про бухгалтерські програми.

Повний варіант розмови слухайте в доданому звуковому файлі.