«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» — активістка Автомайдану Катерина Бутко.
Наталка Соколенко: Вчера вечером я была возле здания суда. Меня, конечно, не покидало ощущение дежавю осени 2013 года. Расскажите, как Автомайдан решил включиться в этот процесс?
Катерина Бутко: Дежавю дійсно було. Ми почали слідкувати за цим процесом ще в суботу. В неділю ми зрозуміли, що якщо нічого не робити, то цей термін у 72 години просто стече і його відпустять.
Юрій Макаров: Этот срок должен был истечь вчера в 23:50, и он истек.
Катерина Бутко: Так. Працівники НАБУ покинули будівлю суду і Насіров фактично вже не був затриманим. Тобто він міг вийти з зали суду і піти куди завгодно.
Юрій Макаров: И почему он этого не сделал?
Катерина Бутко: Бо на вулиці стояло більше двохсот людей.
Юрій Макаров: Тобто це ви його затримали?
Катерина Бутко: Ми зрозуміли, що це єдина можливість зробити так, щоб він не поїхав і не втік.
Юрій Макаров: Тобто в нашому суспільстві, попри недосконалість державних механізмів, є фактор, який вмикається, коли припече?
Катерина Бутко: Так. Вчора суддівська гілка влади показала свою повну бездіяльність, коли вони не змогли знайти суддю, який розгляне відвід Бобровника.
Те, що відбулося вчора, — показник того, що без Антикорупційного суду, в нас не буде нічого.
Юрій Макаров: А хто сказав, що Антикорупційний суд поводитиметься інакше?
Катерина Бутко: Ми вже бачимо, що Антикорупційне бюро поводиться інакше, ніж Генпрокуратура.
Юрій Макаров: Ви фактично берете на себе деперсоналізовану відповідальність. Припустімо, що справа Насірова сфабрикована. Ми розуміємо, що це не зовсім так, але припустімо. Виходить, що ви йдете проти закону і проти справедливості.
Катерина Бутко: Тут можна подивитися на те, якою була реакція на наші дії. Ми просто написали в Фейсбуці про те, що за кілька годин будемо там. Спочатку ми заблокували будівлю трьома машинами і чекали інших наших активістів. Але почали приходити люди. Величезна кількість людей. Деякі з них приносили генератори або чай. Якщо б Насіров був святим і проти нього нічого не було, стільки людей не підключилося б до цієї історії.
Наталка Соколенко: Як, на ваш погляд, розгортатиметься ця справа? Чого очікуєте? Чого побоюєтесь?
Катерина Бутко: Звичайно, ідеальний сценарій — це обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Ми будемо дивитися на те, якою буде застава. Ми будемо дивитися на те, яким буде запобіжний захід. І, головне, ми будемо спостерігати за тим, як розвиватиметься ця справа. Тому що зараз Насірову загрожує від трьох до шести років.
Наталка Соколенко: Вчора, коли ви блокували будівлю суду, там були правоохоронці. Як цього разу у вас з ними склалися стосунки?
Катерина Бутко: Ми спілкувалися з представниками патрульної поліції. Вони з розумінням поставилися до ситуації. Вони ніяк нам не заважали і жодних претензій до нас не мали. Тільки слідкували за тим, щоб дорога для інших водіїв була вільною. Ми бачили кілька автобусів з міліціянтами, які стояли неподалік. Але ми не підходили туди і не спілкувалися з ними. За всю ніч вони до нас так і не підійшли.
Юрій Макаров: А вам не закидали те, що вчиняєте самочинні дії?
Катерина Бутко: Ми не вчиняли самочинних дій. По суті, автомобілі інколи ламаються. Тому ніяких самочинних дій не було.
Юрій Макаров: У вас було відчуття відновлення зв’язків і контактів? Здавалося, що тема майданного братства знову стає актуальною?
Катерина Бутко: За ніч я побачила дуже багато людей, яких не бачила вже давненько. Було приємно побачити їх і зрозуміти, що вони так само небайдужі до того, що зараз відбувається.
Наталка Соколенко: Чи вирізняли ви там провокаторів?
Катерина Бутко: Ми бачили таких людей, але ми намагалися не акцентувати на них увагу. Часто таким особам потрібна увага. Якщо вони не отримують такої уваги, інтерес зникає.
Ми бачили кількох людей, що на минулому Майдані поводились нечесно. Наша довіра до них зникла ще тоді. Але ми їх просто ігнорували, і вже під ранок нікого не було.
0