«Громадське радіо»
Як вплине ця поїздка на політичні рішення, що приймаються у форматі Нормандських переговорів, запитаємо в політичного аналітика Володимира Горбача.
Дмитро Тузов: Які враження у вас щодо цього візиту? Що може змінитися у ситуації, яка пов’язана із переговорами в Мінську?
Володимир Горбач: Штайнмаєр і Ейро зараз фактично ведуть справи не лише у двосторонньому форматі, а йдеться про безпосередню участь як переговорників у врегулюванні конфлікту на Донбасі. В принципі, вони найбільше, найглибше і найдавніше заангажовані в наші справи.
Ззовні виглядає так — і Штайнмаєр, і Ейро хочуть показати свою ефективність як очільників зовнішньополітичних відомств, і ефективність роботи чи участі їхніх держав у Нормандському форматі.
Внаслідок виборів скоро зміниться влада не лише у Сполучених Штатів, але й навесні у Франції, і, можливо, наступної осені у Німеччині. Тобто часу, щоб досягти результату, у цих конкретних політиків не так багато. Вони намагаються витиснути максимум можливого з цієї ситуації, хоча, на мою суб’єктивну думку, витискати вже практично немає чого.
Навряд чи їхня місія, так як вони її ставлять, буде досягнута, бо Україна не може зробити те, що від неї хоче Російська Федерація, а посередниками в цьому виступають ці два міністра.
Дмитро Тузов: Тобто ці міністри зараз реанімували невигідну Україні ідею про вибори на окупованих територіях, а вже потім передачу Україні контролю над кордоном і виведення збройних формувань?
Володимир Горбач: В принципі, така ідея була раніше, але вона півроку як змінилася, бо Україна твердо вперлася на своїх позиціях — спочатку припинення вогню, потім політична фаза врегулювання. Штайнмаєр і Ейро враховують цю позицію.
Таке дипломатичне протистояння привело до того, що на саміті G20 в Китаї Путін фактично виходив з Нормандського формату. Там йому було вказано, що іншої дороги немає, і, що потрібно продовжувати роботу в цьому форматі.
Зараз, оскільки Штайнмаєр і Ейро в Нормандському форматі почуваються посередниками, Путін скаржиться їм. Він не розмовляє з Порошенком вже більше місяця. Путін нав’язує думку, що Україна не виконує Мінських домовленостей. Власне кажучи, цьому і присвячений цей візит Штайнмаєра і Ейро — спонукати Україну також демонструвати якісь кроки назустріч окупантам. Місія, на мою думку, неможлива.
Анастасія Багаліка: Як може особистий візит вплинути на позицію міністрів закордонних справ Німеччини і Франції?
Володимир Горбач: На позицію держави, урядів і міністерств це мало вплине, але на особисте психологічне сприйняття цими людьми цього конфлікту має вплинути.
Це особистий досвід, особисті враження. Якщо не від бойових дій, які спеціально припинені бойовиками до візиту міністрів, то спілкування з живими людьми, наочне спостереження за результатами цих боїв — зруйнованою інфраструктурою, мостами, будинками, повинно вплинути на психологічному плані на цих високопосадовців.
Дмитро Тузов: Депутата німецького Бундестагу возили на лінію фронту в Україні, і він сказав «за цю добу я отримав більше інформації і вражень, ніж за два попередні роки в офісі в Берліні».
Володимир Горбач: Звичайно, це дає можливість потім говорити з ними однією мовою. Розуміючи, відчуваючи, переживаючи те, що насправді відбувається, вони готові до більш тісного діалогу. Діалогу Києва з Берліном і Парижем.
Дмитро Тузов: Ми спостерігаємо за чіткою позицією США, які посилили санкції і постійно нагадують про свою позицію по Криму, яка є непорушна, як скеля, що Крим має бути українським. І водночас вони говорять про Мінські угоди, які себе вичерпали. На що тоді сподіваються наші партнери?
Володимир Горбач: На чудо, яке навряд чи буде. Мінські домовленості мали б бути завершення 31 грудня минулого року. Вони були продовжені, але прогресу немає ніякого.
Було дві спроби виконання цих домовленостей у пункті припинення вогню. У вересні минулого року було справжнє перемир’я, у вересні цього року його майже немає.
Тобто чим далі триває цей час, тим гірша ситуація в плані виконання Мінських домовленостей, а не краща.
Дмитро Тузов: Якою має бути політика України?
Володимир Горбач: Зараз наша тактика — це час, який грає на користь України. Адже ми стоїмо на твердій позиції, що спочатку припинення вогню, а потім політична фаза врегулювання. І це приносить зараз політико-дипломатичні дивіденди. Більше того, зараз почалася атака на іншому напрямку, а саме Україна ставить питання про визнання нелегітимними парламентських виборів в РФ. І це серйозна позиція, як раз напередодні перемовин у Нормандському форматі. І це курс на збільшення ізоляції Росії.
Це може спрацювати, а може — ні, але це аргумент, кому першому поступатися в Мінських домовленостях.
Анастасія Багаліка: Яка з країн має достатньо потуги для того, щоб заявити першою, що Мінські домовленості мають бути переформатовані?
Володимир Горбач: Путін фактично це вже зробив на початку серпня. Він припинив свою діяльність у Нормандському форматі і перестав спілкуватися з Порошенко.
Це перша спроба вийти з домовленостей, але вона неуспішна, тому що всі інші не погодилися.
Дмитро Тузов: Тепер йому доведеться повертатися в формат чи бойкотувати його?
Володимир Горбач: Йому доведеться повернутися в формат, і його перші коментарі після саміту G 20 були про те, що хочеш-не хочеш, а треба говорити з Порошенком.
Дмитро Тузов: Чи буде мати візит міністрів закордонних справ, які відвідали Україну, вплив на зовнішню політику їхніх країн?
Володимир Горбач: Вплив буде, та чи буде він радикальним та вирішальним, побачимо.