«Ракетний скандал»: чи варто чекати на удар з боку РФ?

Навіщо Україна проводить ракетні випробування? Якою може бути подальша реакція Росії? Про це говоримо з аналітиком Інституту світової політики Миколою Бєлєсковим.

Анастасія Багаліка: Чи існує вірогідність того, що по пусковій установці почне стріляти Російська Федерація?

Микола Бєлєсков: Вірогідність є. У Російської Федерації є можливості для цього. Росія має в Криму посилене угруповання, ударні ракетні системи. З іншого боку, на сьогоднішній день кораблі, які мають надводні ракети «Калібр», або рушили до Балтики, або знаходяться біля Сирії. Хоча у них є підводні човни проекту «636», які теж мають крилаті ракети «Калібр», що можуть досягнути до об’єктів у Херсонській області.

Наше міністерство оборони вчора нарешті прояснило ситуацію. Спочатку не було відомо, яку ракету буде випробовувати Україна. Спочатку я думав, що буде випробування керованої ракети «Вільха». Виявилося, що Україна буде випробовувати керовану зенітну ракету. Це мобільна пускова установка. Вона покидає місце, з якого відстрілялася. Наносити удар по тому місцю, де вона була, нелогічно.

Думаю, що удару по місцю, звідки стріляли, не буде. Росіяни можуть виконати іншу частину своїх погроз. Вони намагатимуться збивати ракети, щоб протестувати свої системи та показати українцям, що ці стрільби їм не загрожують.

Лариса Денисенко: Чи можуть випробування якось позначитися на житті людей?

Микола Бєлєсков: Сухопутна частина Криму не захоплена цими навчаннями, тому ніякої загрози немає.

Якщо українські ракети відхиляться від свого напрямку, це буде удар по іміджу України. Випробовування відбуваються через те, що Україна модернізує системи ППО.

Анастасія Багаліка: Чи може інтенсивна хвиля погроз і реакцій призвести до того, що в світі якось по-іншому почнуть говорити про наш конфлікт?

Микола Бєлєсков: Проводячи ці стрільби, Україна вкотре показує, що Крим і простір, який знаходиться навколо нього, є частиною території України. Якщо Україні вдасться успішно провести ці стрільби, це приверне увагу до окупованого Криму. Цю ситуацію можуть використовувати дипломати, ЗМІ.

Лариса Денисенко: Як зараз оцінює міжнародна спільнота загрозливу реакцію Російської Федерації?

Микола Бєлєсков: Офіційних заяв про засудження не було. Але, коли Україна втрачала Крим, їй говорили занадто не провокувати Російську Федерацію. Постане питання, якою буде реакція Росії. Що вони зроблять у відповідь на кроки України? Росія може штучно «роздути» цю ситуацію.

Анастасія Багаліка: Чи можемо ми говорити про те, що Росія знаходиться на межі того, щоб реально перейти до відкритих дій?

Микола Бєлєсков: Я не вважаю, що цього відбудеться. Вони підтримують наступ сирійської армії. Якби Російська Федерація планувала масштабну операцію, то кораблі були б не біля берегів Сирії, а біля берегів України.

Лариса Денисенко: Про що можуть свідчити листи від РФ? Це «армреслінг»? Чи інша стратегія?

Микола Бєлєсков: Росії не подобається, що Україна розвиває свої системи керованого ракетного озброєння, тому що Росії буде важче залякувати Україну.

Загравання Росії з військовим чинником підриватиме її позиції.

Анастасія Багаліка: Сьогодні, 1 грудня, ракетні випробування почалися. Що має бути завтра?

Микола Бєлєсков: Випробовуються Повітряні війська України. Там будуть маневри літаків. Україна намагається продемонструвати, що за два роки частково було відновлено потенціал.

Конфлікти починаються з того, що певна сторона намагається встановити домінування в повітрі. Україна своїми навчаннями чітко демонструє, що так не вийде.

Анастасія Багаліка: Які Росія та Україна у рейтингу армій світу?

Микола Бєлєсков: Україна знаходиться на 30 місці. Росія — в трійці найпотужніших країн. Якщо Україна обере асиметричну стратегію оборони, то цей потенціал буде компенсовано, адже для наступу необхідна значна перевага в живій силі і техніці. Україна обрала оборонну доктрину.

Лариса Денисенко: Росія використовує радянські зразки?

Микола Бєлєсков: Росія довгий час користувалася спадком Радянського Союзу, але війна в Грузії 2008 року показала технічне старіння цього обладнання. Була прийнята програма щодо модернізації, розрахована до 2020 року. Росія приймає на озброєння нові системи. Наприклад, системи ППО, яких в Україні немає. Це «C-400» («Тріумф»), що розгортається в окупованому Криму.

До 2020 року вони хотіли створити більше 2 000 танків «Армата», на сьогоднішній день їх планують створити не більше 100. Така ж ситуація з винищувачем 5 покоління Т-50. Їх мали вже ставити на серійне виробництво, але досі триває розробка прототипу.

У них є ракетний комплекс «Ескандер», який Україна не спромоглася розробити за роки незалежності. Була державна програма 2006-2016 років ракетного комплексу «Сапсан», який не поступався російським «Ескандерам». Фінансування було остаточно згорнуте за Віктора Януковича. Зараз розробляють подібний комплекс «Грім». Але чи вистачить грошей на закупівлю комплексу?