Ірина Славінська: Про шо книга?
Олександр Михед: Ця книга — результат багаторічного дослідження. Її жанр — нон-фікшн, що включає в себе окрему третину — це науково-популярна літературознавча розвідка: така спроба донести літературознавчу теорію до ширших мас і показати, що літературознавство може бути захопливим, і може йти від реальності, яка безпосередньо впливає на літературу.
Ця книга — спроба дати відповідь на запитання, чим є сучасна реальність в принципі? І інструментом для пізнання реальності стає медіа-реальність і реаліті-шоу як таке.
Ірина Славінська: Виходить, що реальність постає як щось таке показане чи озвучене у медіа?
Олександр Михед: Так, слоган для всього проекту так і звучить: реальність — це не те, що відбулося, а те, що нам показали.
Книга складається з 3 частин. Перша — історичний опис через велику кількість різноманітних кейсів з історії реального телебачення, але й при тому велика кількість інтерв’ю, проведених з учасниками та творцями реаліті-шоу. Наприклад, з переможницею першого реаліті-шоу «Холостяк» Олександрою Шульгіною для того, щоб описати, як веб-камера впливає на сучасність.
Друга частина — науково-популярна літературознавча розвідка, де є спроба поговорити про те, що мене хвилює, про те, як реальність впливає на літературу і як письменник виступає в ролі критика реальності.
Третя частина — розмови зі стрімерами Майдану та художниками відкритої групи, які є відомими українським митцями, які в рамках проекту жили кілька місяців з увімкнутими камерами і транслювали своє життя в простір музею. Вони були важливі для того, щоб зрозуміти, чим є стрім, адже він є продовженням реаліті-шоу, тому що він дає ілюзію безпосередньо доступу, що ти нібито можеш бачити ще більше, ніж тобі показує реальне телебачення в рубриці «Без коментарів».
Створюється ілюзія, що Революція була прожита через стрім і т. і. Важливо було дізнатися, чим були події на Майдані, сприйняті через стрім.
Лариса Денисенко: Учасниця реаліті-шоу «Холостяк» Олександра Шульгіна говорила, наскільки це шоу вплинуло на неї, на її сприйняття як людини. Хтось в її оточенні розділяв цей віртуальний образ Саши з екрану, котра виборює хлопця і реальну Сашу, яка в цей час жила своїм реальним життям?
Олександр Михед: Мені було цікаво говорити з нею про механіку, і ключове питання, яке я ставив всім творцям шоу — коли закінчується реальність і починається реаліті?
Саша говорила, що в Україні — це не реаліті-шоу, а шоу реаліті. Акцент саме на тому, що це шоу. Говорили, що їй був накинутий певний стереотип, через який її показували.
Була цікава розмова з Оксаною Шаварською, відомим блогером та досвідченою сценаристкою реаліті-шоу, яка говорила, що реальність закінчується в той момент, коли підписується контракт, і починається це для всієї команди. Далі сценарист вибудовує все життя персонажів, маніпулюючи їхніми почуттями. Лишається симуляція. Реаліті-шоу — це штучно вибудована реальність.