Робота — це зараз пріоритет номер один для людей на Донбасі, — В. Андрусів

Сергій Стуканов: На чому повинна базуватись гуманітарна політика на Донбасі?

Вікторі Андрусів: Ключовий момент — це наявність стратегії, адже Донецька та Луганська області, по суті, не є звичними областями. Але в системі державного управління їх досі оцінюють за тими ж критеріями, що й інші області. І останні місця в різних категоріях дуже болісно сприймаються в цьому регіоні. Тому держава мусить визначитись зі стратегією щодо підконтрольних Україні територій. Потрібно вирішити, як ці частини мають функціонувати в загальній системі державного управління. Зрозуміло, існує невизначеність через війну, але вона затягнулась. Бо без стратегії ми не знаємо, чи ефективними є наші кроки.

Сергій Стуканов: Чи ви намагались планувати стратегію?

Вікторі Андрусів: В нашої команди було бачення, ми не одноразово пропонували ідеї уряду, Верховній Раді, мали багато напрацювань. Але Україна надмірно централізована, комунікація в системі органів влади є односторонньою. Коли ми знизу пробуємо передати ідеї — їх тут не чують. В нас, наприклад, забрали медичну субвенцію, а ми на ці кошти хотіли побудувати лікарню в Краматорську. Ці гроші роздали іншим областям, а нас просто не почули.

Сергій Стуканов: Схоже, що немає розуміння необхідності розвитку саме цивільних територій Донбасу на противагу окупованим територіям.

Вікторі Андрусів: В держави немає. На місцях неможливо щось робити без верхів. Кошти ми брали з рахунків, на яких були невитрачені бюджети теперішніх окупованих територій. Так ми отримали близько 5 млрд гривень. Але в той же час ми впираємось в бюрократичні перешкоди.

Сергій Стуканов: Російська Федерація допомагає так званим ДНР та ЛНР у передачі їхньої пропаганди. Чим ми можемо похвалитися?

Вікторі Андрусів: В них інформаційних фокус в пріоритеті. У нас ситуація відверто погана. Але ми маємо помилку підходів, бо існує багато можливостей, є ресурси, міжнародна допомога. Перший підхід — це уявлення, що люди на Донбасі хочуть дивитись українські канали. Це неправда, українські канали неконкурентні, а у людей немає звички їх дивитись. Мотивувати людину потрібно контентом. З передатчиками на контрольованій території проблем немає.

Сергій Стуканов: Що є першочерговим на Донбасі: нейтралізація впливу Росії, відновлення історичної пам’яті, розвиток культури чи українізація?

Вікторі Андрусів: Я не є прихильником відновлення історичної пам’яті. Наразі існує певна шкала пріоритетів людей, що живуть на Донбасі. На 1 місці у них — робота. Якщо Україна стане для них питанням добробуту — вони будуть вболівати за Україну. Потрібно розуміти, що тут живуть, перш за все, патріоти Донбасу.

На Донбасі треба дуже обережно вживати слова, звичні слова тут мають інше значення. Наприклад, робота для них — це певний соціальний статус, стабільність. А під силою тут розуміють порядок, людину з характером при владі та впорядкованість процесів.

Сергій Стуканов: Які ресурси потрібні і кого слід запрошувати, щоб навести порядок?

Вікторі Андрусів: Є ключова річ, що допоможе виправити ситуацію з кадровою політикою: заробітна плата. Навіть коли є компетентні чесні люди, вони не зможуть жити на теперішню зарплату, керуючи мільярдами.

По-друге, необхідно, щоб на Донбас їхали. Потрібно показати, що на Донбасі живуть нормальні достойні люди, які мають велику цінність для України. Крім того, відбуватиметься обмін практиками, бо Донбас дуже довго був закритим регіоном, такою «консервною банкою».

Валентина Троян: Какой должна быть стратегия для неподконтрольной территории Донбасса?

Вікторі Андрусів: Ця проблема вже виросла за рамки просто окупованої території. Постає питання, чи готова Україна прийняти ці території. Я вважаю, що розпочати необхідно зі стратегії одностороннього руху — ми повинні забезпечити людям з тої частини мати повноцінні права та можливості на підконтрольній Україні території. Тобто ці люди можуть вільно потрапляти сюди, але мають бути певні обмеження у зворотньому напрямку. Таким чином люди матимуть можливість оцінити реальну ситуацію. Те, що ми створюємо їм перешкоди для потрапляння соди, створює певне несприйняття.

Окрім того, необхідно проводити роботу над собою, боротися з корупцією, показати результат. У роботі з людьми з Донбасу дуже важливими є символи. Ці люди сприймають реальність через символи, і Путін це знає, тому і воює з символами. Так само відновлення вишки на Карачуні — це питання символу відновлення, а не просто телетрансляції. Потрібно пам’ятати, що ці люди роблять усе по-максимуму.