Катерина Бутко, активістка «Автомайдану», та Галина Чижик, співкоординаторка Громадської ради доброчесності, розповідають про акцію Родин Небесної сотні, що відбудеться 20 лютого, та про непокараних суддів, які й досі залишаються в системі.
Наталя Соколенко: Судова система виявилася нездатною до самоочищення. Самі судді через з’їзд суддів могли в своїх судах обрати нових керівників ще в 2014 році, далі очищенням системи могла зайнятися ВККС, Вища рада правосуддя. За даними Романа Маселка, який є членом ГРД, звільнено 10-16% суддів, які виносили неправосудні рішення під час акцій протестів 2013-2014. Що мається на увазі під визначенням «неправосудні рішення» в часи Євромайдану і Революції Гідності?
Катерина Бутко: Мова йде як мінімум про 351 суддю, які виносили рішення щодо активістів Євромайдану, Автомайдану, коли позбавляли водійських посвідчень за фальшивими протоколами, які складали ДАІ-шники після поїздки до Межигір’я.
Окрім цього є важлива підланка суддів Майдану – це ті, хто забороняв Майдан. Це ті судді, які розв’язали руки Беркуту, фактично змусили «Беркут» розганяти Майдан. Це суддя Санін, Аблов. По факту ми говоримо про те, що 10% звільнено, але жодного судді, який виносив рішення щодо заборони Майдану, не було звільнено і не було притягнуто до будь-якої відповідальності. Більше того, суддя Золотніков, який забороняв Євромайдан у Одесі зараз став суддею Нового Верховного суду.
Читайте також: Де і як вшановуватимуть пам’ять Героїв Небесної Сотні? Перелік заходів
Наталя Соколенко: Нагадайте, за якою ознакою ці рішення віднесені до неправосудних?
Галина Чижик: ГРД не оцінює законності рішень, вона вказує на очевидну свавільність таких рішень. Ці рішення ухвалювалися суддями під тиском. Очевидно, що це були рішення, які порушували права людей. І це рішення, які не відповідають стандартам і нормам суддівської етики.
Правову оцінку таким судовим рішенням мають дати правоохоронні органи та суди. На жаль, сьогодні жоден із суддів, які ухвалювали рішення проти Майдану, фактично не поніс кримінальної відповідальності. В нас сьогодні є кримінальні провадження стосовно Оксани Царевич, Віктора Кицюка. Однак завдяки суддям, які допомагають затягувати, справи роками розглядаються в судах.
Є кримінальна відповідальність за завідомо неправосудне рішення. Це означає, що суддя свідомо йде на порушення закону, ухвалюючи судові рішення, переслідуючи власні інтереси, або, як це встановлено, в часи Майдану судді масово за вказівками з АП ухвалювали судові рішення.
Юридичну оцінку таким судовим рішенням мали би дати українські суди, але, на жаль, кругова порука досі в дії. Мало того, що такі судді не караються кримінальним законом, але й зберігають свої посади. Єдиний інструмент ГРД – добиватися того, щоб судді Майдану не призначалися на вищі посади. Але, на жаль, і це вже трапилося – Олександр Золотніков, який в Одесі забороняв Майдан.
На експертному обговоренні, присвяченому пошуку відповідей на питання: що трапилося, чому не були покарані судді Майдану і що робити далі, щоб виправити ситуацію, представник ВККС наголосив на тому, що це оцінка членів ГРД, що Олександр Золотніков ухвалював рішення про заборону Майдану. Хоча в нас є рішення в реєстрі судових рішень – і це факт.
Зараз стартувало кваліфікаційне оцінювання майже трьох тисяч суддів. Воно би мало стати фільтром для суддів Майдану, яким вдалося завдяки неефективним, а подеколи умисним, діям Вищої ради правосуддя зберегти свої посади.
Наталя Соколенко: Але не стане фільтром?
Галина Чижик: Не стане. ВККС 13 лютого внесла зміни до положення, за яким вона проводить кваліфікаційне оцінювання. Нагадаю, мета кваліфікаційного оцінювання – оцінити, наскільки суддя відповідає займаній посаді.
Суддя проходить перевірку знань та перевірку на доброчесність. Якщо будуть факти, що свідчитимуть про недоброчесність, суддя мав би бути звільнений. Однак у мене є дуже великий скептицизм стосовно спроможності та бажання ВККС звільняти суддів під час такого оцінювання, тому що в положенні, за яким його проводитимуть, вони передбачили: якщо немає рішення про притягнення судді до відповідальності, то вони будуть ігнорувати будь-які висновки ГРД, у яких ітиметься про недоброчесну поведінку суддів.
Наталя Соколенко: Хто ще може вплинути на те, як працюватиме ВККС, можливо, громадськість?
Катерина Бутко: Мені здається, із того, що ми бачили під час конкурсу до Верховного суду, ВККС не слухає ГРД. Навіть коли ГРД мала право вето, то лише 13 голосів членів ВККС могли подолати його й далі пропустити кандидата. Щодо переважної більшості кандидатів це вето ВККС без проблем долала.
Наталя Соколенко: Який ваш прогноз, чи почують у ВККС родичів загиблих Героїв Небесної сотні? Відомо, що вони звернулися з відкритим листом і до ВККС, і до АП, і до Вищої ради правосуддя.
Катерина Бутко: Я дуже сподіваюся, що вони послухають це звернення. Більше того, завтра родини Небесної сотні підійдуть о дев’ятій ранку до ВККС з акцією і зможуть особисто сказати, що вони вимагають: щоб суддів, які фактично призвели до того, що їхні родичі померли, не призначали заново.
Побачимо з часом, чи почує їх ВККС. Якщо навіть на родини Небесної сотні ВККС не буде зважати, то, як на мене, це буде означати фактично повний колапс постреволюційних змін, які мали відбуватися.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.