Олександра Дрік: Ми проводили цю акцію, тому що 16 лютого цього року парламент ухвалив абсолютно ганебний закон, який по суті руйнує систему електронного декларування. Ми виступили з заявою, розіслали її міжнародним партнерам.
Олексій Бурлаков: Закон об электронном декларировании предусматривает составление деклараций, но не предусматривает в них указание сведений до 2016 года.
Олександра Дрік: Це закон про запобігання корупції. Він був ухвалений 15 місяців тому. Одне з його ключових положень – створення Національного агентства запобігання корупції. Ключова функція агентства – ведення єдиного реєстру декларацій і перевірка цих декларацій для того, щоб виявляти корупціонерів через майно. В чому революційність? В тому, що вводяться зміни до декларацій, які мають заповнюватися онлайн. Плюс – є дуже багато розширень, які передбачають введення додаткової інформації, яка повинна декларуватися і перевірятися. Введення такої системи є однієб з вимог ЄС для лібералізації безвізового режиму. Тому що введення системи дозволить виявляти корупціонерів на всіх рівнях.
Що відбувається із цим законом? Потягом останніх місяців була застосована тактика: якщо влада не хоче виконувати закон, вона намагається його скасувати. Якщо скасувати не вдається, вона вносить такі зміни, що нівелюють його суть.
Коли наприкінці грудня ухвалювався держбюджет, через бюджет було внесено зміни, які передбачали відкладення запуску системи електронного декларування до 2017 року. Це викликало скандал.
На початку січня було зареєстровано законопроект, який складався з одного речення – відмінити цю ганебну поправку. Зрозуміло, що цей проект всі підтримали.
Але коли 16 лютого закон винесли на голосування, народний депутат Вадим Денисенко від Блоку Петра Порошенка з голосу вніс десяток правок, які абсолютно повністю руйнували всю цю систему. Вони передбачають відкладення відповідальності за внесення недостовірної інформації, підвищення межі вартості майна, яке має декларуватися, виключення великої кількості родичів, інформація про яких має декларуватися.
Антикорупційний комітет відмовився підписувати закон.
В п’ятницю закінчився 10-денний термін, після якого навіть без підпису Антикорупційного комітету Гройсман може забрати закон, підписати сам і передати президенту на підпис. За процедурою Гройсман не може не підписати закон. У нього немає повноважень таких. Це чисто технічна його функція – підписати закон. Єдине – у нього є певний термін. Там, де йому вигідно – швидко підписує. Де не вигідно – може відтягувати.
Те, що у нас в країні вважають, що Гройсман щось вирішує, насправді – така ж маніпуляція, як і багато речей інших.
Валентина Троян: Вдалося привернути увагу акцією. Що далі?
Олександра Дрік: До нас вийшов заступник голови Адміністрації президента Олександр Данілюк, запросив нас на зустріч для того, щоб потім використати в ЗМІ інформацію, що громадські організації увійшли в переговорний процес. Скажу одразу – наша позиція була дуже принципова. Ми не проводили переговорів, ми виразили позицію, що президент має накласти вето на закон.
Олексій Бурлаков: Що тепер буде?
Олександра Дрік: Ідеальний варіант: президент накладає вето, в парламент вноситься новий закон, він голосується, система запускається, ми контролюємо, що НАЗК сформувався.
Якщо президент не накладає вето, у нас розроблений ще один законопроект, який вноситься в парламент і скасовує всі ці правки. В парламенті багато людей, які не хочуть, щоб система була запущена. Голосували за правки Денисенка чотири фракції: Блок Петра Порошенка, Народний фронт, Батьківщині і Воля народу. Це ті фракції, в яких є найбільша кількість осіб, яким є, що приховувати.