Саміт Україна-ЄС: головні висновки

Ірина Славінська, журналістка «Громадського радіо», розповідає про деталі саміту Україна-ЄС.

Сергій Стуканов: Сьогодні завершився саміт Україна-ЄС. Як це все виглядало зсередини, що можете нам розповісти?

Ірина Славінська: Треба нагадати, що сьогодні, 24 листопада, відбувся 18-й саміт Україна-ЄС. За його результатами відбулася прес-конференція. Власне, це була центральна і єдина публічна подія у рамках цього саміту. На ній виступили Голова Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і Президент України Петро Порошенко. Під час цієї прес-конференції пролунало дуже багато важливих тез.

Перед перерахуванням найважливіших ремарок з виступів президентів, хочеться почати з дуже живого епізоду. Петро Порошенко, як мені здається з глядацької зали, дуже зворушив присутніх. Під час раунду запитань від журналістів, здається, наш болгарський колега запитав у Петра Порошенка, чи, на його думку, Європейський Союз тепер у добрій формі. Я припускаю, що йшлося про тези щодо кризи Євросоюзу. У відповідь Петро Порошенко сказав, що йому буде легко відповідати на це запитання, і відповів достатньо афористично, на мою думку. «ЄС не в поганій формі, — сказав Петро Порошенко, — ЄС атакований популістами, євроскептиками та росіянами». Далі після слова «russian» запала пауза. Він пояснив, що згадав про росіян, через те, що саме вони підтримують популістів, націоналістів та євроскептиків у Євросоюзі.

Якщо повернутися до тез президентів з конференції за результатами саміту Україна-ЄС, то, безумовно, варто звернути увагу на те, що всі присутні лідери наголошували на тому, що Україна виконала всі зобов’язання безвізового режиму. Порошенко, наприклад, у цьому контексті зауважив, що це перший саміт, де не Україні ставлять запитання, і вона мусить виправдовуватися, а саміт, на якому українська делегація вже запитує у європейських партнерів щодо того, як ідуть справи з виконанням взятих на себе зобов’язань.

Дональд Туск також підкреслив, що в ЄС ніхто не зацікавлений у тому, щоб блокувати безвіз, зокрема для України, і сказав, що тепер ідеться не про Україну, а про подальші дії країн-членів Євросоюзу і Європарламенту.

Якщо на цю тему пригадати висловлювання Жана-Клода Юнкера, Президента Європейської Комісії, то він, власне, пояснив, що вже існує «легка незгода» між Європейським Парламентом і Радою Євросоюзу щодо точних формальних деталей і модальностей стосовно функціонування механізму призупинення безвізового режиму.

Сергій Стуканов: А були окреслені бодай приблизно якісь часові терміни щодо узгодження цього механізму?

Ірина Славінська: Я думаю, треба нагадати, що 17 листопада з боку ЄС прозвучала процедурна прив’язка стосовно впровадження безвізового режиму. Йшлося про те, що необхідно розробити механізм стосовно призупинення безвізу. Це має зробити Європейський Парламент. Ті формальні неузгодженості, про які я сказала, за словами Жана-Клода Юнкера мають бути розв’язані до кінця року.

І взагалі ця цифра, цей горизонт очікувань, власне йдеться про кінець 2016 року, декілька разів повторювався під час прес-конференції та в кулуарах. Я не впевнена, що було б коректно говорити про те, що Україна точно отримає безвіз до кінця 2016 року. За словами Юнкера, гіпотетичні процедуральні тонкощі мають бути розв’язані шляхом переговорів до кінця 2016 року.

У своєму виступі Петро Порошенко також підбив перші підсумки того, як змінилася ситуація внаслідок прийняття Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Він сказав, що уже за 10 місяців сталося так, що 41% українського товарообігу складає ринок ЄС. Це насправді дуже багато.

І ще в цьому слоті, напевно, треба сказати про меморандум стосовно співпраці України та ЄС на енергетичному ринку. Зокрема йдеться про те, що Україна є стратегічним транспортером російського газу до країн ЄС, і незабаром єврокомісар Шевчович має зробити свій візит до Москви, аби підготуватися до тристоронніх переговорів щодо постачання газу. І, власне, європредставники говорили про те, що Україні належить ключова роль у транспортуванні українського газу до Євросоюзу.

Стосовно російської агресії і Туск, і Юнкер підкреслили, що Євросоюз не визнає анексію Криму. Також вони підкреслили, що санкції проти Російської Федерації триватимуть доти, доки не будуть виконані всі пункти Мінських домовленостей, і в цьому ключі вони говорили і про ситуацію в Донецькій та Луганській областях, і про ситуацію в анексованому Криму.