Артем Чех, письменник та учасник бойових дій представляє свою книгу «Точка нуль».
«Ця книга не гостра і не соціальна, це більше книга-роздум, книга-терапія, вона не про війну, ця книга про мене там, про те, що я відчував, що я бачив, з ким я спілкувався. Війни там дуже мало, і це був свідомий вибір — не ставити на перший план війну і бойові дії, а саме тих людей, які спробували там вижити або просто жили тим своїм життям, яке для них пізніше стало звичним. І я думаю, що в мене вийшло зобразити звичність обставин, які була спочатку і пізніше. І ця війна стала настільки звичною, що життя поза неї якось не уявлялося.
Мені здається, що ця книга про людину у дивних обставинах, а не про війну. А велика книга про війну ще тільки має народитися» — розповідає Артем Чех.
Письменник говорить, що спочатку відчувати себе на війні людям не військових професій було дуже дивно, але, зважаючи на всі обставини, люди до цього звикали.
«Якщо не аналізувати і не копатися глибоко, то тільки за місяць пропало це дивне відчуття. До того ми думали: «Ми їдемо в АТО, ми тут, це так дивно». І коли ми починали аналізувати з побратимами, то якось складно усвідомлювали, що ми на війні. Це так дивно. Ти — шахтар, ти — кухар, ти —журналіст, ми зараз на цій війні і це дивно. Але, якщо абстрагуватися і не думати про це, то дуже швидко звикаєш, як і будь-яка людина, яка звикає до обставин», — зауважив Артем Чех.
Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.