Шлях Тризуба: як знак Володимира став державним гербом України у 1918-му та 1991-му роках?

Наш Тризуб. Як Україна обрала собі національний символ?

Ведучі

Сергій Стуканов

Шлях Тризуба: як знак Володимира став державним гербом України у 1918-му та 1991-му роках?
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-18-08-31_kohan_zavitii.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-18-08-31_kohan_zavitii.mp3
Шлях Тризуба: як знак Володимира став державним гербом України у 1918-му та 1991-му роках?
0:00
/
0:00

Богдан Завітій та Олексій Кохан Громадське радіо

Розкажуть співавтор малого державного герба, художник Олексій Кохан та заступник редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій.

Сергій Стуканов: Почнімо з часів Київської Русі, коли виник цей символ. Що він може означати, і з яких причин він використовувався за часів Русі?

Богдан Завітій: З усіх версій про значення Тризуба жодна на сьогодні не є вичерпна і переконлива. Що ми знаємо про Тризуб за часів князя Володимира Великого? Що це був його власницький знак. В науковій літературі його називають родовий знак Рюриковичів. Фактично князь ним припечатував всяке своє майно. Крім того, він виявлений на підвісках, які, з припущенням науковців, носили представники князя.

Сергій Стуканов: Тобто фактично за часів Володимира Великого цей знак був дуже популярним?

Богдан Завітій: Це був власницький знак, це був період, коли геральдика ще не склалася як наука, це був ще догеральдичний період, і так володар мітив свою власність.

Сергій Стуканов: Від часів Київської Русі минуло декілька сторіч, українська державність кілька разів занепадала, кілька разів намагалася відновитися, і зрештою у 1917-му році розпочалася новітня спроба відтворити українську державу, і знов розпочалися дискусії і суперечки щодо того, що обирати як головний знак української державності. Тоді спливало кілька варіантів, і крім Тризуба обговорювалися ще й такі знаки, як Золотий лев, який спинається на скелю, архистратиг Михаїл, який є на гербі Київської землі, козак із мушкетом і тризуб. Чому 100 років тому все-таки обрали тризуб?

Богдан Завітій: Я думаю, передусім тому, що це був найбільш компромісний варіант, оскільки що всі інші визначалися як надто регіональні знаки. Грушевський пропонував взагалі створити новий символ для України – золотий плуг на блакитному тлі як символ мирної творчої праці. Але якщо до старих символів вертатися, то він казав, що в нього немає застережень лише до «гарно промальованого геральдичного знаку неясного значіння щось вроді тризубця з монет Володимира Великого».

Сергій Стуканов: Пане Олексію, коли ви вперше стикнулися з цим знаком?

Олексій Кохан: Я з самого дитинства знав про цей знак, тому що у мене була колекція марок часів УНР, і там було зображення цього герба. І коли у 1918-му році він був затверджений як державний символ, він прижився моментально, до нього звикли і ніхто не уявляв собі, що може бути якийсь інший знак. Він використовувався скрізь – і у війську, і на документах, де тільки можна. Тому про цей знак знали всі.

І коли постало питання незалежності України, Верховна рада оголосила конкурс на державні символи.

Цей тризуб відрізняється від того, який був на монетах Київської Русі, там він був більш квадратний, а ми зробили більш витягнутий

Сергій Стуканов: Це сталося 24 червня 1991-го року за два місяці до проголошення Незалежності.   

Олексій Кохан: Так, а тут як раз у Москві стався державний переворот, дуже стрімко розвиваються події, Україна проголошує незалежність, і підсумки конкурсу підбили аж восени. Я брав участь у всіх конкурсах на державну символіку, в тому числі і в цьому. І коли пройшов тріумфально референдум за незалежність, стало ясно, що зволікати з державними символами вже немає зовсім часу. Тоді були не комітети у ВР, а комісії, і комісія з питань культури і духовного відродження зібрала у Верховній Раді велику нараду, де треба було терміново виробити концепцію державного герба.

Сергій Стуканов: У тому конкурсі переміг проект львів’ян Андрія Гречили та Івана Турецького, але також було відзначено і ваш проект. Що на ньому було зображено?

Олексій Кохан: Я взяв за основу монету Володимира Великого, зобразив тризуб на щиті, якій нагадує слов’янський щит. Над щитом сонце чи корона з колосків пшениці, і щитотримачі – Архангел Михаїл і Золотий лев, що спирається на скелю. Тобто символізувалася цим лівобережна Україна і правобережна. Але переможців тоді ніхто не оголошував, в газеті просто опублікували п’ять кращих проектів, а просувалася думка, що суспільство на конкурсі підтримало ідею тризуба як державного герба. Це правда: було понад 200 проектів, і майже всі вони містили на своїх зображеннях Тризуб Володимира Великого. І просувалася думка, що раз суспільство підтримує, давайте відновимо герб УНР.

Але всі потім погодилися, що герб УНР має серйозні вади з точки зору геральдичної науки. Наприклад, там немає головного елемента – гербового щита. А це головний елемент – без щита немає герба. А по-друге, ми живемо у великій розвиненій державі, а що таке УНР? Це була спроба держави, яка протрималася зовсім недовго і потерпіла повний крах. Тому потрібно було створити абсолютно новий якийсь символ. Хай він буде на основі  Тризуба Володимира Великого, але це вже був би не Петлюрівський хрест, за який би комуністи ніколи б не проголосували, а новий проект. Тому на тій нараді всі погодилися, що потрібен герб на щиті синього кольору і новий проект.

Ми пропрацювали в решті решт три доби після цієї наради і зробили цей проект. Ми взяли за основу тризуб, розроблений академіком Василем Кричевським і підігнали під правила геральдичної науки. Цей тризуб відрізняється від того, який був на монетах Київської Русі, там він був більш квадратний, а ми зробили більш витягнутий.

Сергій Стуканов: Коли було затверджено герб України?

Олексій Кохан: Проект був готовий, і в лютому його винесли на обговорення до  Верховної Ради. Битва була страшна: комуністи лягали кістьми, щоб тільки завалити цю постанову Верховної Ради. І перше голосування було провальне. Тоді на трибуну вийшов голова фракції «Народна рада» Лесь Танюк і оголосив, що, якщо не буде прийнята постанова про державний герб, депутати від «Народної Ради» складають свої мандати, Верховна рада України розпускається і йде на дострокові вибори.

 Сергій Стуканов: Тобто питання про державний герб було такої ваги, що готові були розпустити Верховну Раду, і комуністи злякалися.

Олексій Кохан: Комуністи злякалися, тому що для них це була політична смерть. Їх обрали ще при радянській владі, а після референдуму вони б перетворилися в жалюгідну меншість. Тому наступне голосування додало ще 30 голосів, декого з комуністичної фракції вигнали за це, але набрався 231 голос і постанова була прийнята.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.