Скандал в ДБР - це заявка Труби на незалежність, - журналіст

Про конфлікт в Держаному бюро розслідувань і про те, чи зможе новий орган почати роботу в вересні, як було обіцяно, поговоримо з журналістом «Бігус. Інфо» Данилом Мокриком.

Тетяна Курманова: Голова Державного бюро розслідувань Роман Труба обіцяв, що вже у вересні цей орган запрацює, але, здається, ці обіцянки так і залишаться невиконаними. Чому?

Данило Мокрик: Не все тут залежить від директора ДБР. Річ у тому, що відбір персонального складу ДБР надзвичайно складний. Є три конкурсні комісії, які цим займаються. Є дві внутрішні комісії, які набирають більш-менш рядовий склад, і є зовнішня конкурсна комісія, яка набирає керівний склад, тобто керівників управлінь і директорів територіальних управлінь.

А вчора дуже яскраво проявився конфлікт між головою ДБР і зовнішньою комісією. Голова ДБР виходить з того, що люди, яких йому пропонує на призначення ця зовнішня комісія – це його підлеглі. Конкурсна комісія виходить з того, що кого б вона не подала, директор повинен призначити. Фактично – це боротьба за владу. І те, що вчора Роман Труба заявив, що він не буде призначити тих 27 керівників, яких рекомендувала конкурсна комісія, – це боротьба за впливи.

Те, що вчора Роман Труба заявив, що він не буде призначити тих 27 керівників, яких рекомендувала конкурсна комісія, – це боротьба за впливи.

Тетяна Курманова: Зовнішня комісія знищила відповіді конкурсантів на поліграфі. Розкажіть, що відбувається.

Данило Мокрик: Конкурс складається з декількох етапів. Є етап тестування на знання законодавства, є етап проходження детектора брехні та етап співбесід. Регламентом комісії передбачено, що результати детектора брехні не оприлюднюються. Що це означає, незрозуміло. Для мене оприлюднення – це публікації в ЗМІ. Роман Труба при призначенні цих кандидатів хотів перевірити їхню доброчесність, зокрема й тим, щоб побачити результати їхнього детектора брехні. Конкурсна комісія ще 18 липня на своєму підсумковому засіданні прийняла рішення знищити результати поліграфу. Законом про ДБР не передбачено, що комісія може знищувати результати поліграфу. Навіщо конкурсна комісія прийняла таке рішення, незрозуміло. Виходить, що той поліграф по суті бачили тільки самі члени конкурсної комісії і більше ніхто. Навіщо він тоді потрібен?

Тетяна Курманова: 27 кандидатів від конкурсної комісії не прийняті Трубою, а без них не можуть призначатися інші. Як вийти з цієї патової ситуації?

Данило Мокрик: Взагалі не зрозуміло. Тому що рішення, яке вчора озвучив Роман Труба, що він не буде призначати цих 27 кандидатів, є в якомусь правовому вакуумі. Тобто закон чітко не передбачає, що директор ДБР може їх не призначити. Чи має він дискрецію це робити, чи ні, незрозуміло. Добре, не призначив, що тепер? Проводити повторний конкурс на ці 27 посад чи вони взагалі до якогось часу мають залишатися вакантними? Що тепер робити комісії, яка невдовзі розпочинатиме новий конкурс на 44 особи? Поки незрозуміло, як виходити з цієї ситуації. Роман Труба каже, що все одно ДБР запрацює у вересні. Як це має виглядати, я поки що собі слабо уявляю.

Вчора була інформація про те, що після цього свого демаршу Роман Труба просто перестав відповідати на дзвінки і намагання сконтактуватися з ним з боку оточення Пашинського і Турчинова

Тетяна Курманова: У Романа Труби є зараз важелі впливу на цю зовнішню комісію?

Данило Мокрик: Абсолютно ні. Тут є парадоксальна ситуація, тому що саме ця комісія і обрала Романа Трубу директором ДБР. А тепер по суті відбувається клінч, це патова ситуація. Про вплив не йдеться, тут навіть треба сказати, що заступниця Романа Труби Ольга Варченко засудила його рішення, вона сказала, що воно незаконне.

Це заявка на те, що він не хоче бути формальним директором

Тетяна Курманова: Чи можна назвати Романа Трубу незалежним? Якщо ні, то хто за ним стоїть?

Данило Мокрик: Романа Трубу так звикло вже відносять до сфери впливу Турчинова/Пашинського. Ту ж саму Ольгу Варченко відносять до сфер впливу Петра Порошенка. Наскільки це відповідає дійсності, і наскільки ці впливи є сильними, важко сказати. От вчора була інформація про те, що після цього свого демаршу Роман Труба просто перестав відповідати на дзвінки і намагання сконтактуватися з ним з боку оточення Пашинського і Турчинова. Цей крок Труби – це явно заявка на те, щоб бути самостійним та незалежним директором, принаймні, в частині того, що він має якісь вольові рішення. Це заявка на те, що він не хоче бути формальним директором. Але там стільки підкилимних ігор… Ми зараз можемо говорити лише про те, що ми бачимо, а бачимо ми хаос, конфлікти, некерованість, правові вакууми – просто дурдом.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.