Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — голова Всеукраїнської спілки парамедиків, лікар невідкладних станів, ініціатор створення екстреної медичної допомоги на мотоциклах в Україні Ярослав Вус.
Лариса Денисенко: Люди, які працюють в місцях, де перебуває велика кількість громадян, навчені надавати першу домедичну допомогу?
Ярослав Вус: Повинні бути навчені, але ніхто, на жаль, не навчений, тому потрібно починати з себе.
Лариса Денисенко: Куди треба звернутися, щоб навчитися цьому?
Ярослав Вус: Треба зайти в інтернет, знайти курси з першої допомоги (наприклад, Всеукраїнська спілка парамедиків проводить їх двічі на тиждень). Цих тренінгів дуже багато. Є на платній, є на безкоштовній основі. Такі тренінги можна пройти у будь-якому місті України. Вони займають буквально один робочий або вихідний день. За цей день вас навчать проводити серцево-легеневу реанімацію, надавати допомогу при такому стані, коли людина втратила свідомість, надавати допомогу при судомах, зупиняти кровотечу, що загрожує життю, надавати допомогу при обструкції дихальних шляхів. Також ви навчитеся надавати допомогу при опіках, легких побутових травмах.
Лариса Денисенко: Можете розповісти, як функціонує екстрена медична допомога на мотоциклах?
Ярослав Вус: Я працював в Угорщині на екстреній допомозі на мотоциклі. Приїхавши в України, я помітив, що у нас це питання нагальніше, ніж в Угорщині, тому що культура на дорозі у нас абсолютно відсутня. Швидка допомога у Києві приїжджає за 25 — 30 хвилин. Швидка не встигає, тому що дуже вузькі вулички Подолу, центру міста Києва, складно об’їхати автомобілі, тому і виникла ідея створити екстрену медичну допомогу на мотоциклах. Лікар на мотоциклі зможе приїхати до пацієнта за 5 — 7 хвилин і надати людині екстрену допомогу.
Лариса Денисенко: Які зараз основні проблеми у функціонуванні служби «103»?
Ярослав Вус: Моя думка як лікаря, що служби «103» в Україні немає, це мильна бульбашка. Люди на неї сподіваються, а вона потонула в корупції. Служба почала руйнуватися з початку с 2000-х років.
В Ізраїлі є проект «Волонтери на мопедах». Коли надходить виклик до швидкої допомоги, ним одразу діляться з волонтерами, вони по GPS визначають, хто найближче, і приїжджають. Там на критичні стани люди приїжджають за 2 — 3 хвилини. Ми намагалися організувати це в Києві, але адміністрація швидкої допомоги не дає це зробити, бо це буде показником того, що швидка допомога недопрацьовує, якщо такий проект буде організовано.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.