Сьогодні вручають антикорупційну премію імені закатованого майданівця

У Міжнародний день боротьби з корупцією говоримо про нагородження найактивніших антикорупціонерів року, які номінувалися на спеціальну нагороду імені Героя Небесної Сотні Юрія Поправки.

В студії «Громадського радіо» керівник департаменту комунікацій Transparency International Україна Ольга Тимченко і мати загиблого Юрія Поправки, в честь якого названа премія, Ярослава Поправка. Вони — члени журі.

Ірина Сампан: Коли відбудеться вручення премії? Хто самий активний антикорупціонер цього року?

Ольга Тимченко: Вручення відбудеться сьогодні о 14:00, в Клубі кабінету міністрів. Взагалі, ідея зробити таку номінацію виникла у громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні». Вони хотіли якимось чином відзначити подвиг своїх дітей, що вони загинули не даремно. І нагадати при цьому владі, що мають тривати розслідування щодо загибелі цих хлопців і також відзначити тих людей, які продовжують їхню справу, борються з системою.

Щороку ми робимо якусь антикорупційну подію і, звичайно, одразу відгукнулись на цю ініціативу і створили премію. Для того, щоб підтримати людей, в основному, з регіонів. Тих людей, які сам на сам залишаються з корупцією. У нас було три номінації: «журналіст-розслідувач», «супротивник системи» і «антикорупціонер із влади».

Ірина Сампан: Чи правильно я розумію, що ці номінації стосуються не тільки справ Майдану і Революції Гідності?

Ольга Тимченко: Так, це стосується абсолютно усіх сфер антикорупції. При чому ми одразу домовилися звертати увагу не на тих антикорупціонерів, які вже відомі, ми хотіли підтримати людей в регіонах. Тих, які не мають виходу на якісь медіаресурси серйозні. Протягом місяця нам надійшло близько 50 різних заявок. Були досить достойні претенденти, нам навіть шкода, що ми зробили всього три відзнаки.

Про позиція «антикорупціонер від влади» ми дуже довго сперечалися і вирішили, що в цьому році нікому не дамо цю премію. До нас подавалися навіть перші обличчя парламенту і керівники фракцій ВР, але, на жаль, ми вирішили, що в цьому році ми не можемо нікого відзначити.

Ірина Сампан: Тобто достойних антикорупціонерів серед влади немає?

Ольга Тимченко: Ну не те, щоб достойних немає, але не було саме тієї людини, яка боролася б на місцевому рівні і мала б якісь конкретні результати.

Ми вирішили відзначити двох «супротивників системи». Наталя Заболотна із Запоріжжя вже дуже багато років бореться з корупцією. І хоч вона є членом Transparency International, ми одразу повідомили про конфлікт інтересів, але члени «Родини Небесної Сотні» проголосували за неї. Також одним із переможців став Віктор Смалій, дуже відомий адвокат. Саме завдяки йому справа Юрія Поправки все-таки потрапила до Генпрокуратури, раніше нею не хотіли займатися.

А переможцем премії «журналіст-розслідувач» став молодий, завзятий студент Олександр Волошин. Він сам з Рівного, мешкає в Одесі. Йому доводиться писати під псевдонімами, на медіа тиснуть, змушують знімати його матеріали, він розслідує схеми Ківалова і так далі. Цей молодий студент став нам дуже схожим на Юру, який так само боровся з корупцією.

Валентина Троян: Як Юра боровся з корупцією, чому його цікавила ця тема?

Ярослава Поправка: Юра ріс у звичайній сім’ї. Він з дитинства бачив несправедливість з боку чиновників, тих же лікарів. Він питав мене «мамо, а чого людина йде на посаду, знає, яка там зарплата, умови, а потім не хоче виконувати свої обов’язки?» А потім у Києві була махінація, яка нас також зачепила — у квартири приходили люди, пропонували пластикові вікна, укладали договір, а потім зникали. На той момент десять тисяч було шаленою сумою. В міліції у мене не хотіли приймати заяву. І Юра тоді був дуже молодий, але взявся за цю справу. Почав читати книжки на що ми маємо право, пішов в банк — один раз його вигнали, він вийшов на начальника охоронної служби. Закінчилось тим, що нам повернули вікна. Сам банк знайшов тих, хто їх обіцяв.

Він просто приховався і потай почав ходити на Майдан

Ірина Сампан: А що він казав про Майдан?

Ярослава Поправка: Як мама я хотіла його вберегти. Але він просто приховався і потай почав туди ходити. Казав, що він у дівчини, що йому на сесію, що він диплом пише або реферат, залишався на ніч, а насправді ходив на Майдан захищати свою позицію. Знайшов однодумців і потім, після Майдану, поїхав на схід зі своїм товаришем Юрою Дяковським зі Стрия. Там їх спіймали і за, те що вони не відмовились від своєї мети, не здали позиції, їх закатували. Юру, ще живого, з розпоротим животом, кинули у річку, дотопили, а другого Юрчика живого палили і теж кинули в річку.

Валентина Троян: Один із номінантів сьогоднішньої премії — адвокат, завдяки якому справа зрушила з місця. А чому вона раніше не рухалась?

Коли Юра загинув, я дізналась від самих терористів

Ярослава Поправка: Це трагедія нашого суспільства. Коли Юра загинув, я дізналась від самих терористів. Я телефонувала йому на мобільний, він був вимкнений. А потім серед ночі включився, прийшла смс. Я туди дзвоню, а мені невідомий чоловічий голос починає кричати, що я бандерівка, що прийшла на їхню землю, що хочу щось забрати, кинув трубку. Я почала писати смс, що я мама, шукаю дитину, давайте домовлятися. Десять хвилин ніхто не відповідав, потім дзвоню ще раз. Мені вже інший голос відповідає, що «твоя дитина вже давно в Небесній Сотні. Не дзвони сюди більше, ти що, не розумієш, що ми через цей телефон хочемо ще його дружків знайти?»

Я тоді дзвоню в міліцію, розказую про ситуацію. Мені спочатку кажуть дзвонити в слідчий відділ, а там ніхто трубки не бере, дзвоню назад. Мені відповідають «Ты что, не понимаешь, у нас Пасха».

Валентина Троян: У вас, зрештою, прийняли заяву? Як далі розвивалася справа?

Ярослава Поправка: Заява на той момент вже була прийнята. Мене викликали на впізнання, я Юру впізнавала по фотографії. А потім мені знову ж опер сказав «ти ж розумієш, ми туди не можемо поїхати. Ось тобі номер телефону батьків ще одного хлопця, який там знаходиться. Кооперуйтесь, купуйте квитки в той Слов’янськ, їдьте».

Ми платили сепаратистам гроші, щоб забрати тіло Юри

Потім ми Юру забрали своїми силами. Мій брат покійний тоді їздив на блокпост, домовлявся, тобто ми платили сепаратистам гроші, щоб забрати тіло Юри. Потім мені прийшла повістка, що справа Юри закрита, бо труп знайдений без всіляких пошкоджень, що це суїцид.

Валентина Троян: А це де вам повідомили, де закрили справу?

Ярослава Поправка: Справу закрили в Дніпровському РУВД. І тоді так сталося, що я познайомилася з нашим громадським діячем Володимиром Івановим, Віктор Смалій — це його близький товариш. От вони організували, почали боротися.

Валентина Троян: Справу поновили?

Ярослава Поправка: Справу поновили після того, як ми виходили на мітинги, нас багато людей підтримували. Мітинг був і в день призначення Віталія Каська, він тоді прочитав всі ці документи і сам був у шоці, справу відновили. Але лише у 2016 році, ось 29 жовтня, суд ухвалив рішення затримати цих злочинців.

Валентина Троян: Юра боровся з корупцією і тому ця премія, про яку ми сьогодні говорили, називається його іменем. А будуть ще інші?

Ольга Тимченко: Так, будуть інші премії імені інших Героїв Небесної Сотні. Є хлопці, які захоплювалися мистецтвом, або Устим у блакитній касці, якого вигнали з військового училища за те, що він за когось вступився — це буде інша премія.

Я би хотіла зробити якийсь більш позитивний висновок з нашої такої важкої розмови. Може здатися, що нічого не змінилося з часів Революції Гідності, але невеличкими темпами ми все-таки виходимо на якийсь більш світлий шлях. Є така фраза, що «корупція зникає там, де з’являється світло, бо корупція може жити лише в темряві». Звісно, ми не можемо за три роки перезавантажувати систему, але ми можемо збільшувати цю зону світла.