«Громадське радіо»
Про відновлення інфраструктури й бізнес-середовища на звільнених територіях Донбасу розповідають Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, і Мустафа Саіт-Аметов, керівник проектів ПРОООН на Донбасі.
Дмитро Тузов: Що можуть вдіяти мешканці будинків для того, щоб жити взимку більш комфортно?
Тетяна Бойко: Ми зможемо сказати, що у нас все добре, коли уряд перестане постійно звітувати про те, що у нас все добре і коли підготовка до опалювального сезону відбуватиметься сама собою. Справжня реформа ЖКГ почнеться, коли все відбуватиметься природно — діятимуть ринки газу і електроенергії, а споживач буде обирати найкращого виконавця послуг.
Сергій Стуканов: З 1 липня в Україні було скасовано ЖЕКи, тепер мають утворюватися ОСББ. Що на практиці реально відбувається?
Тетяна Бойко: Створювати ОСББ можна було з 1991 року.
Процес створення ОСББ дуже активізувався минулого року. За минулий рік було створено третину всіх ОСББ з тих, які були створені у попередні роки. Держстат нараховує понад 21 тисячу ОСББ при тому, що наш житловий фонд складає 180 тисяч будинків, а одне ОСББ може бути створено на кілька будинків. Мінрегіон повідомляє про 19 тисяч ОСББ. Можливо, це пов’язано з окупованими територіями. Приблизно 25% будинків мають створене ОСББ.
З 1 липня згідно з законом для тих, хто не визначився, створювати ОСББ чи обирати управителя самостійно, управитель мав призначатися примусово. Насправді, цього не відбулося через те, що не було прийнято типовий договір з управителем і закон про житлово-комунальні послуги, який мав би врегулювати діяльність цього управителя. Зараз його повноваження і відповідальність, фактично, ніде не прописані. Багато людей не хочуть обирати управителя, адже з ним потім буде важко судитися.
Сергій Стуканов: Тобто зараз ЖЕКи продовжують працювати?
Тетяна Бойко: Так, ЖЕКи продовжують виконувати свої функції. Швидше за все, в новий опалювальний сезон ті будинки, які не створили ОСББ і не обрали управителя, прийдуть зі старим підходом. За даними Мінрегіону, десь 10% будинків самостійно визначились з управителем. Таким чином, 25% створених ОСББ і 10% будинків, що обрали управителів, дають в сумі 35% людей, які самостійно вирішують, хто і як управлятиме їхніми будинками.
Дмитро Тузов: Якщо мешканці будинку не встигли створити ОСББ або створили ОСББ, у якого виник конфлікт з, де-факто, управителем будинку, люди можуть якось захистити свої права?
Тетяна Бойко: Створено ОСББ чи ні, ключове тут — це активність мешканців. Пасивність мешканців будинку може призвести до певних зловживань. Ніхто не зацікавлений у збереженні свого майна більше за господаря.
В більшості випадків у людей, як створили ОСББ чи обрали управителя, все вдається. В деяких нових будинках управитель вже призначений забудовником. В цьому випадку співвласники не повинні відступати. 99% таких випадків завершується перемогою співвласників. В чому вона полягає? Вони повинні прийняти рішення про те, що самостійно будуть обслуговувати цей будинок, вчасно повідомити про це колишнього управителя і йти укладати договори з Київенерго і Водоканалом.
Сергій Стуканов: Що можна сказати про активність потенційних до обрання компаній?
Тетяна Бойко: Масової появи управителей зараз не спостерігається. Разом з тим, попит народжує пропозицію. Туди, де є ОСББ і фінансово привабливі будинки, компанії-управителі приходять.
Сергій Стуканов: Скільки таких компаній у Києві?
Тетяна Бойко: Раніше було 129. Зараз немає якихось офіційних даних. Я думаю, не більше 200.
Сергій Стуканов: Скільки будинків може обслуговувати одна така компанія?
Тетяна Бойко: По-різному. Одна управляюча компанія може управляти двома будинками, а інша може управляти 100 будинками.
Дмитро Тузов: Ви закликали людей підписувати прямі угоди з Київенерго і Водоканалом. Це може перетворити ці компанії на монополістів?
Тетяна Бойко: Я не закликала до прямих договорів. Я прихильниця ліберального ринку. Держава має втручатись тільки там, де існує механізм захисту соціально незабезпечених людей. Ринок надання послуг є потенційно конкурентним, тому я вважаю, що обирати має споживач. Я завжди агітую за створення ОСББ, тому що разом людям легше прийняти рішення.
До розмови приєднується керівник проектів ПРОООН на Донбасі Мустафа-Саіт Аметов.
Сергій Стуканов: ПРОООН на Донбассе занимается восстановление инфраструктуры. Какие проекты вами сейчас реализуются?
Мустафа Саіт-Аметов: В настоящее время ПРОООН реализует ряд проектов, которые являются частью одной большой программы по построению и восстановлению мира. Прграмма включает элемент восстановления как социальной, так и экономической инфраструктуры.
Сергій Стуканов: Что в контексте этой программы уже реализовано в Северодонецке?
Мустафа Саіт-Аметов: В Северодонецке нами поддержано несколько проектов. Это коворкинг для бизнеса и несколько бизнес стартапов. В ближайшее время мы планируем восстановить мост, который соединяет Северодонецк и Лисичанск.
Дмитро Тузов: Есть ли у вас ощущение того, что Донбасс меняется и людям, которые там живут, будет немного легче пережить эту зиму — будет тепло, будет вода, будет свет?
Мустафа Саіт-Аметов: Безусловно. Те усилия, которые прилагают международные организации, а также местная и областная власть, уже начинают давать позитивный эффект.
Сергій Стуканов: Сколько было потрачено на проекты ПРОООН?
Мустафа Саіт-Аметов: Нашим крупнейшим донором было правительство Японии. В прошлом году на восстановление Донбасса было выделено порядка 16,3 млн. долларов. В этом году японские доноры выделили еще некоторые средства. В данном случае только правительство Японии выделило порядка 19 млн. долларов на восстановление Донбасса. К японским донорам в этом году присоединились правительства Польши, Чехии и стран ЕС. В общем, можно говорить о сумме не меньше 30 млн. долларов.