facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Страх чиновників, корупція та відсутність законів — що відлякує інвесторів?

«Чиновники бояться прийняти рішення на користь інвестора, якщо закон написаний двояко», — каже голова офісу Національної інвестиційної ради

Страх чиновників, корупція та відсутність законів — що відлякує інвесторів?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради, говорить про те, чому інвестори не поспішають заходити в Україну, а також розповідає про інвестиційний клімат України.

Ірина Сампан: Що сталося у сфері інвестицій у 2016 році?

Юлія Ковалів: 2016 — рік стабілізації. Ми бачимо курсову стабілізацію, зростання ВВП. Прямі іноземні інвестиції зросли майже на 40%. Цього недостатньо, але це перший крок. Це створює підвалини до більш активного залучення інвестицій протягом 2017 і наступних років.

Ірина Сампан: Чому зростання складає тільки 40%?

Юлія Ковалів: На сьогодні за 10 місяців обсяг прямих іноземних інвестицій становить близько 3, 1 мільярдів гривень. У 2015 році за такий же період сума складала 2,2 мільярди. Відбувається ріст. Ми бачимо зростання суверенних рейтингів України. Це перша база, на яку дивляться з точки зору бізнесу. Але за дуже короткий період важко зламати стереотип, який існував останні два роки. Мова йде про ризики, пов’язані з тим, що наприкінці 2014 року Україна була в переддефолтному стані. 

Треба зробити ще багато. Ми повинні відповідати на виклики, щоб досягти піку іноземних інвестицій, який був у 2008 році і складав близько 10 мільярдів доларів в економіку країни.

Сергій Стуканов: Часто говорять, що прихід інвестицій пов’язаний з рівнем корупції. Чи можете ви це підтвердити чи спростувати?

Юлія Ковалів: З точки зору ведення бізнесу інвестор приходить не в країну, а в конкретний проект, конкретну угоду. Дохідність бізнесу в Україні сьогодні набагато вища, ніж в багатьох країнах, а ризик корупції похідний. Він оцінює ризики неадекватних дій з боку органів державної влади, що буває з кількох причин. Одна з них — корупція. Друга проблема, яка є більш важливою, — це судова система. Якщо навіть ми матимемо проблеми з видачею дозволів, неадекватними діями податкової тощо, але буде існувати судова система, яка може прийняти справедливе рішення, то у бізнесу буде захист. Наша судова система часто приймає несправедливі рішення. Це створює великий ризик для іноземного інвестора.

Сергій Стуканов: Чи бачите ви зміни у ставленні місцевих органів влади до залучення іноземних інвестицій?

Юлія Ковалів: Коли ми почали робити децентралізацію, регіони почали усвідомлювати, що в них є і можливості, і мотивація. Ми бачимо кілька прикладів, коли регіони починають конкурувати між собою, наприклад, за будівництво заводу. Місцева влада починає розуміти, що без нових підприємств вони не здатні будуть розвиватися. Крім досить абстрактного поняття про інвестиції, це має дуже просту матеріалізацію: нові робочі місця, нова і адекватна заробітна плата, це платники податків, які отримують «білу» зарплату.

Ірина Сампан: В які сфери приходять інвестори?

Юлія Ковалів: Якщо проаналізувати структуру прямих іноземних інвестицій за останні 20 років, то можна побачити, що ситуація невтішна. Більшість з них приходили у фінансовий сектор та роздрібну торгівлю. Хоча структури іноземних інвестицій і експорту по галузях розходяться. В цьому проблема. Ми бачили протягом 2000-х років захід великих міжнародних банківських груп, тому що рентабельність банківського бізнесу в Україні була набагато вищою, нуж у Європі. Частина інвестицій заходила в металургію. Зараз ми бачимо, що інвестиції в фінансовий сектор набагато зменшилися.

Також ми бачимо ріст інвестицій в промисловість та аграрний сектор. В енергетику менше інвестицій, бо левова частина підприємств — державний сектор.

Ірина Сампан: Чому інвестиції не ідуть в оборонний сектор?

Юлія Ковалів: Ми бачимо зростання оборонного сектору. Також починають розвиватися допоміжні сервіси. Ці підприємства досить інноваційні.

Сергій Стуканов: Наскільки наша промисловість є високотехнологічною?

Юлія Ковалів: Найбільші промислові гіганти мають низьку ефективність, ситуація з новітніми розробками там не найкраща. Вони були зорієнтовані на традиційні ринки. Передусім це ринок РФ, який тепер для нас закритий. Вони стикнулися з великим викликом, який до того не розглядався. Зараз відбувається пошук нових ринків.

Виходячи на світовий ринок, ми починаємо усвідомлювати, наскільки ми далекі від технологій, які є в світі.

Держава не можуть бути драйвером технологій виробництва. Чим менше буде у нас державного сектору, тим більш інноваційною та ефективною буде промисловість.

Інвестори розглядають Україну як місце для виробництва великої кількості товарів не тільки для внутрішнього українського ринку.

Сергій Стуканов: Які інвестиції можна очікувати у наступному році?

Юлія Ковалів: 3,5 — 4 мільярди офіційно закладено в прогнозі. Темпи зростання будуть практично такі ж, як і цього року. Але це базовий сценарій. Щоб отримати більше, ми маємо бути більш конкурентними, гнучкими і швидше приймати рішення, які потрібні інвестору. Найбільше нарікань на податкову. Адміністрування податків створює проблеми для інвесторів.

Частина питань була вирішена новим Податковим кодексом, який робить адміністрування більш прозорим, але 70% — це застосування закону конкретним податковим інспектором. Є три причини: корупція, некомпетентність та страх. Ми не говоримо про те, що чиновники бояться прийняти рішення, якщо закон написаний двояко, тому що колись до них може прийти прокуратура і запитати, чому вони прийняли рішення на користь інвестора.

 

 

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка